Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 320

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Людмила Піддубняк


    Людмила Миколаївна Піддубняк. Народилася 14 липня 1952 року в селищі Теплик в родині службовців.

     В 1969 році закінчила з відзнакою Теплицьку середню школу, в 1972 році – Бершадське медичне училище. Працювала медсестрою. Член районного літературно-мистецького обєднання «Дивослово». Автор збірок «самвидавом»: «Господи, спаси і збережи!», «Частину серця людям віддаю»

     

             Про жіночу долю.

     

    В повітрі править осінь золота,

    і сонечко сідає-котить низько.

    Іде селянка, вже немолода,

    веде свою худобу з пасовиська.

     

    Бреде корівка, жуйку ремига,

    бичок старається вхопить її за дійку,

    і поверта скотина дорога

    у завчену роками хвіртку – дірку.

     

    А жіночка накульгує їй вслід:

    натруджена, що й словом не сказати.

    руками обіперлася на пліт,

    а стежка – ось, сама веде до хати.

     

    Вже кілька літа вдова - сама й сама.

    І журиться побілена голівка.

    Нема її господаря, нема -

    відрадою бичок малий, корівка.

     

    Назустріч поспішає їй юнак:

    - Бабусю, сядь - ти, бачу, геть стомилась.

    Господар Дмитрик, майже ще хлопчак,

    душа його до бабці прикипіла.

     

    - Поїдемо по сіно? Чуть спочинь…-

    і в очі щиро дивиться бабусі.

    Ген зеленіє ще не зжатий клин,

    овес повикидав незрілі вуса…

     

    Малий онук – господарем в сімї,

    і на очах непрохана сльозина.

    Щоб мав удосталь щастя на землі –

    все Бога й Богородицю просила.

     

    Над горизонтом сонце завмира,

    останні промені навскіс ідуть навколо…

    Осінній вечір, в хату вже пора,

    бо залягає темрява раптово.

     

    З роботи донька. Погляд -доброта…

    Зморилася: робота, перевірки…        

    -          Ну, як ви тут без мене? –  їх пита, -

    бабусі помагав? Уроки, Дімка!


     

    Напекли, насмажили в печі:

    і печеню, й струдлі, й калачі.

    І напої виграють хмільні –

    стане досхочу усій рідні.

     

    Веселися, роде наш багатий,

    всяк, хто на подвірї – йди до хати!

    Не минайте, родичі, оселі –

    заспівайте нам пісень веселих!

     

    Слава вам, господарі й хвала –

    доля щоб щасливою була,

    світу трьох синів подарувати,

    онучат діждатися до хати!


    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Сентябрь 2023  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Архив записей

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии