Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 296

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Потоцькі в історії Теплика Часть 2.

    Частина 2.

    Анатолій Сумішевський

    Фото: графиня Олександра Августова Потоцька

     

    З фотографії малюнку випускника уманського зоологічного училища Зенона Журавського стає зрозуміло, що в 1889 році завдяки піклуванню графині Олександри був закінчений ремонт монастиря.

    Фото з теки Анатолія Ковтуна: Теплицький костел і монастир. Малюнок Зенона Журковського 1889 року.

     Алтар в костелі був різним, з чорного дерева, походив з стародавньої Печерської каплиці, яка буда збудована на новому місці в 1906 році в псевдо-романському стилі графом» (

    Фото: костел в Теплику. 

    Післяреволюційний період був не самий кращий в історії костелу. В радянські часи в йогостінах діяли різні установи. Відоме-невідоме теплицьке джерело свідчить, що з 1924 року «приймаючи до уваги, що каплиця знаходиться в будинку монастиря займаному Теплицьким райвиконкомом Президія подільського Губвиконкому затверджує римо-католицьку «часовню» в м. Теплик закрити і передати приміщення, займане каплицею, райвиконкому для культурно-освітніх потреб. На той час влада вимагала мати у кожному селі і місті приміщення для пересувних кіноустановок та клубів для культурно-освітніх потреб.

    Приміщення монастиря в різні часи використовувалися під розміщення в них райвиконкому, клубу, фінвідділу, відділу держстраху, загсу, фільмотеки.

    В 1992 році, після постанови про повернення культових споруд віруючим, костел та залишки приміщень монастиря передано релігійній громаді парафії Святого Станіслава, Єпископа Римсько-католицької церкви у користування. На даний час в костелі ведуться реставраційні роботи та проходять недільні богослужіння» (12).

    Значний слід в історії Тепличчини залишила дочка графа Станіслава Септими Потоцького – Олександра.

    «Олександра Потоцька ще відома як Олександрина. Народилась в 1818 році в Петербурзі, померла в 1892 році у Вілянові (Польща).

    Була єдиною дитиною подружжя тайного радника і великого охмістра імператорського російського двору Станіслава Потоцького та Катажини Браніцької.

    Рано втратила батьків (батько помер в 1831 році), виховувалась у тітки – Софії Августової Потоцької поперемінно: в Білій Церкві, Петербурзі, Кшесовіцях.

    Формально молода панна Потоцька залишалась під опікою царя Миколи I. Біля 1836 року вона стала дамою імператорського двору. Там познайомилась з майбутнім чоловіком.Після дозволу Миколи I в 1840 році вийшла заміж за троюрідного брата Августа Потоцького з Вілянува» (13).

    Більшу частину свого життя подружжя мешкало у Віланівському палаці, але це не заважало їй займатися справами теплицьких маєтностей. З Єпархальних відомостей ми знаємо, що в 1847 році на кошти графині була збудована дзвіниця Свято-Покровської церкви в Теплику. З історії села Соболівка відомо, що графиня збудувала цукровий завод, костел та житлові будинки для робітників. Завдяки заводу через село пройшла залізна дорога, яку в оповіданні «Чудо в Соболівці» описав єврейський класик Шолом Алейхем.

    В кінці свого життя графиня вирішила віддати теплицькі маєтності племіннику Костянтину Юзефу Потоцькому (1846-1909), онуку графа Ярослава, рідного брата Станіслава Септими Потоцького.

    Фото: Костянтин Юзеф Потоцький

    В своїх спогадах дружина його сина Францішека Малгожата Потоцька згадує цю подію ось як: «ЇЇ (Олександри) трохи боялись, тому, що вона була сувора не тільки до себе, але й з іншими і надзвичайно авторитарна. Мій свекор був самим близьким кровним родичем з боку її батька. Любила його дуже, і хотіла для нього зробити все, але тільки після того, як він виконає якусь з її вимог, а так як характер свекра був схожий на характер тітки, то це викликало між ними достатньо гострі суперечки. Тому мій свекор не дуже прислухався до її порад, і не завжди виконував вимоги тітки.

    До спадщини, отриманої панною Августовою від батька Станіслава і діда Щенсни Потоцького належав Теплицький маєток в Гайсинькому повіті, який граничив з Ситківцями. Ситківці ж дістались Венчиславу, дяді мого свекра, старшому брату його батька Константина. Венчислав був старим холостяком, багато подорожував, маєтком не займався і завжди був в боргах. Так в кінці кінців стало, що сестра його тітки пані Августина взяла на себе управління Ситківцями, виплачуючи пану Вечиславу ренту, а з часом вговорила пана Венчислава об’єднати обидва маєтка для мого свекра. Отримавши дозвіл від імператора, довела справу до кінця, таким чином після смерті своєї тітки (Олександри) в 1892 році свекор став теплицько-ситковецьким ординатором» (14).

    Господарем граф Костянтин був хорошим, але, як відомо, кожна справа потребує господарського контролю. Оскільки граф мешкав у Печері ( нині Тульчинського району) , то справами Теплицько-Cитковецької ординації займалися його управляючі. Ними по черзі були пан Ставінський, і останніій - пан Орліковький, дуже великий любитель погуляти на чужі гроші. У минулі часи, маючи зв'язки з впливовими людьми, цей пан з цілим своїм двором і частиною працівників контори, зазвичай у весняний час, займали апартаменти в київських готелях і тижнями там розважалися. Для їх жінок це був справжній карнавал» (15).

    В 1906 році біля теплицького млина відбулася стрілянина, яка дуже сильно налякала графського управителя. Боячись за своє життя пан Орліковський тікає з Теплика, що змусило графа Костянтина віддати управління (адміністрування) Теплицько-Ситковецькою ординацією своєму сину Францішеку, який приступив до справ улітку 1908 року.

    З цього часу і до смерті графа Костянтина в 1909 році молоді проживали в Теплику, який залишив у подружжя дуже гарні спогади . Смерть батька змусила Францішека переїхати до Печери, хоча Теплик назовсім сім’я не полишала.

    Спогади Марії Малгожати Потоцької дають нам чудову нагоду дізнатись про перебування графської сім’і в Теплику.

    Особливо теплі спогади стосуються «палацика», тобто панського будинку: «Будинок дерев’яний, на високому фундаменті, був просторим і зручним, хоча і не гарним, в стилі нешвейцарської російської дачі. В свій час його збудував управляючий і кровний Августи Потоцької – пан Фелікс Чацький. Зі спогадів жителів Теплика достовірно відомо, що зруйнували панський будинок бандити під час чергового набігу в роки Громадянської війни 1918-1922 років.

    «З усією природженою енергією і жаром Франьо віддавався адміністративній роботі, що з часом дало позитивні результати.  У помічниках у нього було два дуже хороших агронома - керівників в двох головних ключах - Бджільній і Соболівці. Інші фільварки були в оренді, деякі - у цукрового заводу. Наш гарної якості соболівський ячмінь регулярно замовлявся для пивоварів великою німецькою фірмою Gieske Rabecke настільки довіряючій нашій адміністрації, що разом з мішками надсилала і свої пломби, не перевіряючи товар, як завжди робив їх урядник.Це було приводом для роздумів багатьох наших панів. Спершу начальником правління Франьо призначив пана Видзгу, якого незабаром змінив мудрий і милий, трохи нервовий і дуже образливий пан Андрич, з яким Франьо працював успішно, і з яким у нього було гарне взаєморозуміння. Пан Андрич залишався аж до кінця, тобто, до революції 1917 року. Навіть врятував нам трохи речей з будинку, відправляючи їх у Вінницю, в так званий "народний музей", який створили учительство і інтелігенція для порятунку від грабежів» (16).

    Далі буде...

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Ноябрь 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    2627282930

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Архив записей

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии