|
| Наша кнопка |
<!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->
<a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a>
<!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->
|
|
Главная » 2012 » Июль » 31 » Цей кохання політ
|
Наталія Поліщук
Поліщук Наталія Олександрівна. Народилася лютого 1991 року в смт Теплик Вінницької області. У 2008 році закінчила Теплицьку ЗОШ, у тому ж році вступила до НУ «ОЮА», де навчається досі. Стала членом літературно-мистецького об’єднання «Дивослово» у 2007 році. Друкувалася в газеті «Вісті Тепличчини», виступала на радіо «Лада», перемагала в районних конкурсах поезії
Кохання лет
Полонив, любий, серце моє,
Я забула, що смуток без назв.
Знаю я, що у мене ти є,
Вірю, буде майбутнє у нас.
Я, збираючи квітів букет,
Відчувала всі барви весни.
Це кохання чаруючий лет,
Що так часто приходив у сни.
Юний вітер в саду шелестів:
«Віддаю вам летючість дзвінку…
Я б так теж покохати хотів,
Щоб у парі кружляти в танку».
Чисті мрії, небесна блакить,
Соловейко для нас лиш співав.
Моє серце і досі тремтить -
Я повірила щирим словам.
***
Прости, хоч зовсім я не винна,
Бо в нас з тобою не було гріхів.
І під ногами не пісок, а глина –
До наших слів і час, і світ глухі.
Не трать слова на марні обіцянки,
що їх ціна не варта ні гроша.
Стрічатиму одна холодні ранки,
а ти без мене в день свій поспішай.
Я вистою, бо витримати годна,
від серця відмету холодний сніг.
І навіть не заплачу я сьогодні…
Без мене ти щасливим бути зміг!?
Тобі не до лиця подібне щастя,
і сльози мені теж не до лиця.
Ти свідок, місяцю: він навіть не прощався,
мій смуток - без початку і кінця.
Ти не повернешся, про це благати марно,
хоч серце рветься, ятриться душа.
Та бути гордою – моя, напевне, карма:
Тебе холодний погляд проводжа…
***
Розплати час прийде вже завтра,
А квітень весну заквітчав…
І якщо сніг почнеться раптом,
Я промовчу, як ти мовчав!
Розплати час прийшов сьогодні,
Зроблю все так, щоб ти простив
І слів, і сліз пустих безодню -
Який це, справді, примітив…
Розплати час пройшов ще вчора…
Гарячим полум’ям пожеж.
Бо я тепер тобою хвора,
Моя фантазія без меж!
|
|
Просмотров: 827 |
Добавил: lgeras
| Рейтинг: 5.0/1 |
|
Статистика |
|---|
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
