Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 287

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2016 » Май » 8 » Чому ж така ти, пам’яте, убога?
    10:39
    Чому ж така ти, пам’яте, убога?

    Василь Піддубняк,

    член асоціації письменників України, поет, журналіст

     


    Чому ж така ти, пам’яте, убога,
    Як та вдова, що з глузду геть зійшла?..

    Чому той день – 
    Уже не Перемога?
    І кров – не кров, 
    А мак чи ковила?

    І що ти скажеш міченим свинцями
    Чи тим, що зогнивали в таборах?..

    За що ти побиваєш
    Камінцями,
    Хто кров пролляв за совість – 
    Не за страх?

    Що скажеш ти Іванові чи Курту,
    Котрі ішли не ради нагород?..

    Чому ж ти записалася 
    В манкурти?
    І хто тоді для тебе мій народ?..

    Вони вже т а м,
    А т у т – майже нікого,
    Там все не так і цінності не ті…
    Ті, що ішли у бій до перемоги, -
    Усі герої, хоч не всі – святі.

     


    Ні рідного диму,
    Ні рідного дому…
    Одчахнута гілка… 
    Терновий вінок…

    Низенькі хрести у полях невідомих,
    Що вічність несуть, як несплатний оброк.

    Маленькі портрети немовби граматки
    Застигли на стінах: «Ще білі, дивись!» 
    Ворушиться світло 
    Свічок і лампадок, 
    І тіні людей, що жили тут колись.

    Портрети-світлини…

    У кепочці – конюх,
    В хустині простенькій мабуть ланкова…
    І погляди кожного – 
    Мов на іконі,
    І світло очей – 
    Чи потрібні слова?..

    Ні рідного дому,
    Ні рідного диму…
    По щастя пішло й не вернусь село. 
    І далеч полів золота й несходима,
    Якої напевне колись не було…

     

    Просмотров: 223 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 2
    0
    2  
    Дуже сильні вірші! Беруть за душу міцно і одразу.

    1  
    Пане Василю, підписуюсь під кожним словом Вашого вірша " Чому ж така ти, пам"яте, убога?..." Мудрий і справедливий вірш. Актуальна тема. Чесна громадянська позиція. Ви сказали про те, що не повинно було статись ні з-за яких найгірших сценаріїв розвитку тих чи інших подій у країні.
    Як же це все пережити сьогодні тим , хто пройшов через пекло війни, і дожив до такого,ось...

    І що ти скажеш міченим свинцями
    Чи тим, що зогнивали в таборах?..

    За що ти побиваєш
    Камінцями,
    Хто кров пролляв за совість –
    Не за страх?
    Що скажеш ти Іванові чи Курту,
    Котрі ішли не ради нагород?..

    Не добавити, і не викинути нічого. Кожне слово, ніби докір усім нам - не по-людськи це все, негідно... Чи не станеться так, що наступні покоління будуть топтати пам"ять уже про тих, хто сьогодні воює із пам"ятниками та із старенькими, котрим так мало потрібно було,- чуть-чуть уваги та поваги?... Хто зна, хто зна... Історія непередбачена. І, водночас,- закономірна. Та життя нічому не навчило... Замість вдячності до ветеранів, замість примирення усіх... No comments. За вірш щиро дякую. З повагою Н.

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Май 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии