Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 307

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2014 » Июль » 29 » Cтепанівка: матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини
    19:53
    Cтепанівка: матеріали до історичного краєзнавства Тепличчини

    Фото сайту "cerkva.info": освячення храму в селі Степанівка.

    проф. Олекса Піддубняк

    Степанівка
    У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві зберігаються метричні книги церкви св. Трійці села Степанівки за 1760-1805 рр. (фонд 224, опис 2, справа 166) і 1773-1780 рр. (фонд 224, опис 1, справа 1230).

    Вперше село Степанівка (Stepanowka) письмово згадується в Подимному реєстрі Брацлавського воєводства, що був вписаний у вінницьку гродську книгу 16 листопада 1629 р. Ця книга не збереглась, але з неї був зроблений випис даного реєстру. У 1717 р. цей випис був повторно вписаний у вінницьку гродську книгу. Звідси реєстр був опублікований у книзі: Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 394-412.

    Під назвою слобода Степанівка (Stepanufka) поселення нанесене на одній із перших карт України, створеній у 1650 р. знаменитим французьким інженером Ґ. Бопланом (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000; див. також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 / Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris). На цій карті показано, що з півдня (на карті південь - вгорі, а північ - внизу) Степанівка межувала з лісом під назвою Motorowky Las (очевидно, теперішній Степанівський або Залузький ліс), з якого витікала теперішня річка Мочулка. На заході цей ліс прилягав до лісу під назвою Zarowka Las (теперішній Савранський ліс, разом з Чубовою Стінкою і Бурлацьким лісом).

    В Присяжних списках 1654 р., складених після Переяславської ради 1654 р. у зв’язку з приведенням населення козацьких полків до присяги московському цареві, згадується містечко Степанівка. [Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою коммиссиею. Т. 10: (Дополнение к 3 тому). Санкт-Петербург, 1878, с. 239-240, 302-303; Воссоединение Украины с Россией: Документы и материалы: В 3-х томах. Т. 3: 1651-1654. Москва, 1953, с. 517, 536, 540-543].
    (Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 256).

    В подимному реєстрі Браславського воєводства 1716 р., який зберігається в Державному архіві у Кракові (Archiwum Państwowe w Krakowie – далі APK, zespół Archiwum Podhoreckie Andrzeja Potockiego, I, 43) і списку поселень Брацлавського воєводства 1716 р., складеного на основі юраментів про сплату поголовного податку і люстрації (APK, zespół Archiwum Sanguszków, teki arabskie, teka 135, plik 8) зазначено, що село Степанівка пусте. Можливо, це - наслідок згону населення Брацлавщини на лівобережжя України, виконаний за наказом Петром I у 1711-1712 рр. [Крикун М.Г. Згін населення з Правобережної України в Лівобережну 1711-1712 років: (До питання про політику Петра І стосовно України) // Україна модерна. (Львів), 1996, С. 42-88].

    Візитації степанівської церкви св. Трійці почались з 1730-х рр.

    В подимному реєстрі 1775 р. (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D.Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) зазначено, що у цьому селі, яке належить до Гранівського ключа, нараховується 86 димів (разом з Важним).

    В Офірному реєстрі Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що це село належить до Гранівського ключа і Гранівської парафії.

    На рубежі XVIII-XIX ст. в селі було 132 двори (разом з Важним) і належало воно до Гайсинського уїзду.

    У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту, і в тому ж році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.

    Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.

    Село зазначене також на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

    Реєстр церков Гранівського деканату, поданий 1781 року дня 7 травня за н.ст. 
    <Парафія>: <...> 47. Степанівка (Stepanowka): сповідалося 448 осіб; нездатні до сповіді – 180 особи; охрещені – 30; померлі – 18; шлюбів – 3.
    (Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (ЦДІАСП), ф. 823, оп. 3, спр. 919).

    Таблиця Гранівського деканату, укладена і подана під час генеральної конгрегації 1782 року дня 3 травня в Радомишлі. 
    Парафія: <...> 33. Степанівка: будинків 90; сповідалося 510 осіб; дітей – 204; народилося: хлопчиків - 15, дівчаток - 4; шлюбів – 2; померло: члоловіків – 10, жінок - 11.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1016).

    Таблиця Гранівського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 3 травня за ст. ст. в Радомишлі.
    Парафія: <...> 33. Степанівка: будинків - 90, сповідалося: чоловіків – 260, жінок - 240; нездатних до сповіді: чоловіків – 105, жінок – 95; шлюбів – 2; померло: чоловіків - 10, жінок - 6; народилося: хлопчиків - 20, дівчаток - 10.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1071).

    Таблиця Гранівського деканату, подана на генеральній конгрегації у травні 1787 р.
    Парафія: <...> 33. Степанівка: будинків - 80, сповідалося 390 осіб; дітей - 45; народилося: хлопчиків - 15, дівчаток – 12; померло: чоловіків - 12, жінок – 10; шлюбів - 4.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1092).

    Таблиця з Гранівського деканату, 1793 р. списана і 19.VI за ст. ст. на генеральній Конгрегації в Радомишлі подана.
    Парафія: <...> 33. Степанівка: будинків - 100, охрещено: хлопчиків - 25, дівчаток – 15; померло: чоловіків - 13, жінок – 10; сповідалося: чоловіків – 245, жінок – 355; нездатних до сповіді: чоловіків – 30, жінки – 40; шлюбів - 7.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1174). 

    Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік осіб чоловічої статі.
    VI. Гайсинський повіт. 
    <...> 30. Степанівка (рос. Степановка): дворів: у 1775 р. - 86, у 1797 р. - 132, осіб - 406. 
    (Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
    (Подані вище матеріали виявив професор Львівського університету Микола Григорович Крикун, який люб’язно погодився на використання їх степанівськими краєзнацями).

    <...> В селі Степанівці приєднана 28 серпня 1794 р. церква в ім’я святої Трійці. При цій церкві був греко-католицький священик Василь Кривицький, який після приєднання залишався на цій парафії до смерті, що настала у місяці лютому 1796 р. Після смерті його парафія доручена до нагляду православному священику Дем’янові Яструбинському.
    (Джерело: „Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии”, 1876, вып. 2, с. 10).

    <1875> В Гайсинському уїзді <...>< село> Стефанівка (рос. Стефановка) <перечислене> до 1-го округу благочиння <...>.
    (Джерело: „Подольские епархиальные ведомости”, 1875, 1 апреля, № 7, отдел І, с. 141).

    <1875> Затверджені <…> б) на посаді церковних старостів на перше триріччя: <…> в 1-му окрузі Гайсинського уїзду села Степанівки селянин Лук’ян Іщенко <…>.
    (Джерело: Те саме, 1875, 15 мая, № 10, отдел І, с. 170).

    Гайсинський повіт. 
    <...>§ ІІІ. Міста і села з правом громади.
    <...> Ґрафині Коморовської: в Степанівці і Важному душ чоловік 506. 
    Земля жирна, ліс мішаний і дубовий.
    (Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 175)

    Стефанівка (Stefanówka) - село над ставом, через який просочується річка Кіблич (Kiblicz), Гайсинський повіт, <Подільська губернія>, окружна поліція – Теплик, волость – Кіблич, католицька парафія і суд – Ґранів, за 25 верстов від Гайсина, має 100 садиб, 736 мешканців, 653 десятини селянської землі, 943 десятин землі двірської, 36 – церковної. Церква в ім’я св. Трійці, побудована у 1874 р., має 1583 парафіян. Колись була власністю Коморовських (Komorowscy), Барановичів (Baranowicze), тепер – Борачка (Boraczko). 
    (Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chlebowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, Kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego, według planu Filipa Sulimierskiego i z pomocą zgromadzonych przez niego materiałów. Tom XI. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego, 1890, s. 317).

    VI. Гайсинський уїзд.
    <...> 2. В басейні річки Собу, притоки Богу.
    <...> Степанівка, село на р. Кіблич. Курган за 4 версти від села на полі. 
    (Джерела: „Записки Императорского Русского Археологического Общества” (Санкт-Петербург), 1896, том VIII, вып. 1-2, с. 275; Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Том 1. Москва, 1901, с. 246).

    Степанівка – село з приписаним до нього селом Важною, розташоване на низинному місці по обох боках річки Кублича. Клімат цієї місцевості сприятливий для здоров’я. Ґрунт – чорноземний, а в деяких місцях глинистий. За переказами старожилів, ця місцевість була покрита лісом на протязі 70 верстов. В с. Степанівці у XVIII ст. мешканці-селяни були греко-католиками; наприкінці століття приєднались до православ’я і в даний час всі православні. Усіх мешканців в с. Степанівці з присілком Важною 1445 осіб обох статей. Внаслідок зростання народжуваності людності деякі з мешканців переселились на проживання до Балтського уїзду. Всі мешканці займаються хліборобством; деякі з них займаються виготовленням коліс і возів; безземельні селяни вишуковують собі засоби на існування заробітчанством у місцевій економії. У XVIII ст. в Степанівці була греко-католицька каплиця, а потім дерев’яна трикупольна церква, Свято-Троїцька. Замість цієї старої церкви за дозволом Подільського архієпископа Леонтія у 1867 році була побудована нова дерев’яна церква на кам’яній основі, теж в ім’я Святої Трійці. Нова церква побудована на кошти парафіян вартістю 12.000 крб. і до даного часу існує без будь-якої зміни. З колишніх при цій церкві священиків відомий своєю ревністю й пастирськими трудами Порфирій Піснячевський. Церковної землі в користуванні причту 39 десятин 918 сажнів, в тому числі присадибної – 2 десятини 2061 сажень, орної в трьох змінах - 29 десятин 2083 сажнів, сінокісної - 6 десятин 1864 сажнів. Причтові приміщення побудовані на кошти поземельного збору у 1897 році. В парафії є дві школи: церковно-парафіяльна в Степанівці і школа грамоти в селі Важній. Церковно-парафіяльна школа відкрита священиком Вержбицьким і спочатку розташовувалась у його будинку, а потім була переведена в будинок колишньої волосної управи, придбаної парафіянами для школи, де вона розташовується й до цього часу. За бажанням мешканців села Важної була відкрита у них школа грамоти у 1888 р., для якої у 1897 р. побудовано окремий будинок.
    (Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 354-355; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики). 

    Список пожертв, що надійшли до Подільської Духовної Консисторії на користь Червоного Хреста на військові і санітарні потреби діючої армії на Далекому Сході, на користь поранених вояків, родин убитих вояків і на зміцнення військового флоту.
    <...> При рапорті Благочинного 4 округи Гайсинського уїзду священика Петровського від 24 лютого за № 270, від церков, притчів і парафіян с.с. <...> Степанівки 14 крб. 62 коп. <...>
    (Джерело: Подольскія епархіальныя ведомости, 1904, часть оффициальная, № 19, с. 242-243).

    Розділ IV. Праця у ткацькому промислі.
    <...> 
    Дані кореспондентського обстеження:
    <...> Степанівка 
    Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 77.
    Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 83. 
    Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 3.
    Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 3.
    Пора року промислу – взимку.
    Загальна кількість дворів – 224.
    Загальна кількість чоловіків – 650.
    Загальна кількість жінок – 597.
    Усього людей – 1247.
    Кількість дворів з різним ремеслом – 94
    Кількість людей, зайнятих ремісництвом - 101
    (Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А.. Киев, 1916, с. 240). 

    <...> <Кустарна деревообробка.>
    У Кіблицькій волості за даними експедиційного обстеження найбільшими пунктами <цього промислу> є: <...> Степанівка - 11 осіб.
    (Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

    Оригінал публікації: http://piddubnyak.blogspot.ru/search?updated-min=2013-01-01T00:00:00-08:00&updated-max=2014-01-01T00:00:00-08:00&max-results=16

    Просмотров: 692 | Добавил: paul | Рейтинг: 4.0/4
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Июль 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии