Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 305

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Август » 25 » Давайте вчитися жити по-новому!
    23:31
    Давайте вчитися жити по-новому!

    Олена Герасименко,

    Член Національної Спілки письменників України

     

    Нинішня тема не нова, і я вже неодноразово писала про це. Навіть фотографії викладала. Але вона доповнилася суттєвими деталями. 

    Не так уже й багато потрібно, аби міняти життя на краще. Наглядним прикладом в смт. Теплику став вчинок простого чоловіка, місцевого підприємця Немировського Павла Ілліча, що взявся за непросту справу: встановити Пам’ятний знак Героям Небесної сотні, заодно облагородити центр селища. Непросту не тому, що це вимагало фізичних і матеріальних затрат, які він погодився взяти на себе, а тому, що важко, а то навіть і неможливо, здавалося, здолати пережиток соціалістичної системи: встановлені стереотипи, які не допускають жодних ініціатив, навіть чудових,  відступу від плану (а ним-таки й не передбачалася будь-яка споруда в тому місці). Хоча, як вона могла передбачатися кілька років тому? Хто міг знати, що буде Майдан, відлетять у Вічність  життя тих, хто одними з перших вийшов на мирний протест і зустрів там цинічну і жорстоку розправу?

    Ні, я в жодному разі не закликаю порушувати на кожному кроці правила та інструкції, чи применшувати роль планомірного розвитку в будь-якій галузі нашого життя.  Але я за здоровий глузд, який в разі необхідності  дозволяє корективи, підтримку і заохочення ініціативності на користь та задля  об’єднання громади. А влада достойна поваги та, яка вміє це робити дипломатично, коректно і професійно, і жодним чином не шляхом примусу.  

     Хтось із цікавістю, хтось із співчуттям, а хто й з ненавистю спостерігав за змаганням П.І.Немировського  з керівництвом району. Думали, не витримає, відступить, адже не так просто зупинити бюрократичну машину. Не відступив! Хоч, ох, як непросто все було: і роботу змушували припинити, і в присутності міліціянтів доводилося встановлювати пам’ятний знак, і відкриття його супроводжувалося суцільними заборонами з боку керманичів, що не тільки  не виявили  бажання удостоїти захід своєю присутністю, а заборонили робити це всім, хто від них тією чи іншою мірою залежав. Ще, як на те, засуха не дозволяла прижитися саджанцям. Та Павло Ілліч вперто продовжував розпочату справу.

    Все, по суті, заслуга однієї людини, за якою потяглися інші бажаючі докласти зусиль і підтримати чоловіка. Та навіть це не переконало місцеву владу. Одним із аргументів, що їх намагалися використати, в протиборстві, було те, що, мовляв, поруч магазин, де продають спиртне і розноситься сміття по території. Ну, це, як всі розуміють, не в компетенції Немировського П.І., а в компетенції самої влади. І не так уже й складно вирішити проблему: як мінімум, встановлення великого спеціального сміттєзбірника біля магазину багато що змінило, тому що нинішній зовсім малий, не передбачений для таких цілей, завжди заповнений вщерть порожніми пакетами, пляшками… - одним словом, відходами подібного торгівельного закладу. Можна, але не хочеться… Можливо, не зайвим виявилися б ліхтарі, камера, винесення на обговорення сесії селищної Ради притягнення хуліганів до відповідальності шляхом штрафних санкцій (до речі, користь виявилася б подвійною: крім виховного значення з’явилися б додаткові кошти на утримання територірії в чистоті).   Можливо, тут проявити свою ініціативу могли б і громадські організації, яких доволі чимало розвелося в ройоні. 

    Тим часом Павло Ілліч організував не один так званий «суботник». Прикро було почути, коли ми прибирали та озеленювали територію, як один з молодиків, що в цей час прохолоджувався біля магазину, сказав на це: «Працюйте, працюйте, вам за це гроші платять». Коли почув відповідь, не спромігся навіть слово вимовити. Відвикли, виходить, безкорисливо… Самі для себе лінуємося!

    Ні, люди добрі, не прийде добрий дядя ні з Європи, ні з Вашингтона, не візьме нас за руку і не поведе в Європу, якщо ми будемо боятися скептиків і протистоянь там, де це потрібно, долати рутину, лінуватимемося засукати рукава і братися разом за справу. Жодні папери та інструкції не повинні заступити людських почуттів.

    Нещодавно вздовж алеї перед знаком П.І. Немировський встановив щити з іменами та портретами Героїв.

    Тепер сюди з задоволенням тягнуться жителі: відпочити в тіньочку, подумати, згадати, покласти до підніжжя квіти.

    Ось такий вигляд має тепер центральний скверик.

    Просмотров: 490 | Добавил: paul | Рейтинг: 3.5/2
    Всего комментариев: 2
    0
    2 lgeras   [Материал]
    Дякую! Нам потрібно триматися разом. Інакше точно "жаба цицьки дасть". Надіятися більше ні на кого, окрім себе

    0
    1 Петро Кондратюк   [Материал]
    Дякую, пані Олено, за зворушливу (з одного боку…) оповідь і низький уклін Немировському Павлу Іллічу і таким як він ПАТРІОТАМ України. Саме тому – нас не подолати! Слава Україні!

    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Август 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии