Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 305

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2020 » Май » 9 » День Великої Перемоги!
    01:50
    День Великої Перемоги!

    Анатолій Сумішевський.

    Теплик святкує День Великої  Перемоги над фашистсько-німецькими загарбниками. Так, вже немає тієї великої держави, яка боролась з ворогом, але почуття перемоги в душах багатьох українців ще залишилось, бо в цій війні виборювали право жити нам, чи не жити наші батьки, дядьки, діди, а для молодих поколінь – прадіди.

    Цих людей  не можна забути просто так. Не можна не згадувати велич тих, хто не дожив до Великої Перемоги, чи тих, хто скромно жив заради нас, тих хто з’явився на цьому світі вже після війни. Їх не можна не пам’ятати, бо це наші рідні, самі ближчі нам люди, яких ми так хотіли би бачити кожного дня.

    Дуже часто, думаючи про своїх рідних та близьких, я не раз задавав собі питання: «Як вони вижили в тій пекельній війні, в якій згинуло більше двадцяти семи мільйонів людей, і, що їм прийшлось пережити в ті страшні роки?».

    Маленьким хлопчиком я часто розпитував своїх батьків про війну. Розказували вони мало, бо не хотіли ще раз копатися у болючому. Коли розпочалась війна батьку було десять років, а мамі дев’ять. Їм прийшлось пережити страшні роки окупації. Із великої родини на фронті був лише мамин брат. Довгий час ніяких вістей про нього не було. Знали тільки, що він: «Пропав без вісті під Сталінградом».  Лише в 70-х роках мої двоюрідні сестри знайшли його прізвище та ім’я на стелі Мамаєвого кургану – Токарев Йосип Павлович. Ця новина потрясла родину.

    Вже майже перед самою своєю смертю старший батьків брат розказав, що його, шістнадцятирічного хлопця німці забрали в Німеччину. З 1942 року і до перемоги він знаходився в австрійському трудовому таборі. Погане харчування, та важка праця сприяли розвитку багатьох хвороб, які супроводжували його все життя. Після полону довгий час його допитували слідчі НКВД, а потім, з його слів, до 1949 року служив на Сахаліні. Додому, в Хмельницьку область він, як бувший полонений та син ворога народу приїхати не міг, було заборонено, тому зупинився на деякий час в Челябінську у бабусиного рідного брата. Від батька про роки німецької окупації я почув лише одне: «Виживали, як могли».

    Кожного дня, на фронті, в окупації, в тилу гинули та виживали за себе і за нас як могли мільйони радянських людей, про яких сьогодні все менше хочуть писати національні журнали та газети, розповідати радіостанції і показувати телеканали. Тому у нинішньому святкуванні Великої Перемоги такий гіркий смак.

    Сьогодні, на превеликий жаль,  дуже мало залишилось тих, хто зі зброєю в руках боровся з загарбниками. Честь їм і хвала! Нехай ще довго живуть  на радість нам.

    З ВЕЛИКОЮ ПЕРЕМОГОЮ ВАС, ШАНОВНІ ЗЕМЛЯКИ!

     

     

    Просмотров: 44 | Добавил: paul | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Май 2020  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии