Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 285

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Сентябрь » 30 » Гуморески від Анатолія Пилипака.
    14:14
    Гуморески від Анатолія Пилипака.

    Анатолій Пилипак

     

    Полюбляють у народі

    Масло, сир та м’ясо.

    Молоко, кефір, сметану

    Всі смакують ласо.

    А щоб було усе чисто,

    Скажімо, санітарно,

    Провіряють корівки

    Наші регулярно.

    Тут у нас усе на рівні,

    Що тут не скажи.

    Корови наші сучасні –

    Мають паспорти.

    Коли вродиться телятко,

    Вам видадуть бірку.

    А щоб бірку ту вчепити,

    У вусі свердлять дірку.

    Справа обертів набрала –

    Ти тут не гальмуй,

    Неодмінно те телятко

    Зразу ж контрактуй.

    Всім виписують квитанції

    І заводять папку.

    Все це чинно шлють у Київ –

    Там ставлять печатку.

    Люди справно платять гроші

    За тії квитанції,

    Бо як не буде усіх «справок»,

    Не буде дотації.

    І брикає по лугу

    Наша Манька–Лиска,

    Радіє, що у телятка

    Також є приписка.    

    10.11.2009

    Баба Олька поросяті

    Їсточки давала,

    А щоб воно погуляло,

    Його випускала.

    Відро важке – бабця стара,

    Стогне: «ох» та «ох»:

    «Де ти, льошка? Іди їсти,

    Йди рідненька: «цьох–цьох–цьох».

    Але льошки десь не стало,

    Йде бабця шукати

    Пішла Олька на город,

    Пішла кругом хати.

    Бачить баба – кепське діло,

    Хату на замок,

    Щоб ту свинку відшукати ,

    Підняла увесь куток.

    Коло хати баба Мотря

    Залишилась на костилях,

    Бідна поламала ногу

    І була не при ділах…

    Шукали свинку ту усюди:

    І по городах, по кущах,

    Шукали її і на полі,

    В долині і в очеретах…

    Уже і люди поморились,

    І сонечко вже припекло –

    Свиня ніби у воду впала,

    Неначе її й не було.

    Аж тут з подвір’я баба Мотря,

    До себе гукає,

    Щоб до неї бігли всі –

    Костильом махає.

    Баба Мотря стоїть бліда,

    Ледве-ледве дихає:

    «Єй бо, люди, єй бо правда –

    У хаті хтось пчихає».

    Люди хату окружили

    Та взяли по дрину,

    «Не втече злодюга клятий –

    Одержить по спині!»

    Олька хату відмикає

    Дивна дивина,

    Серед хати в купі пір’я

    Лежала свиня.

    «П’ять подушок сорок років

    На ліжку лежали.

    Нащо ж було усі рвати?» –

    Бабця причитала.

    Під лавою у куточку

    З смальцем відро стояло.

    З’їла свиня увесь смалець –

    Відро пусте стало.

    На рило свині до смальцю

    Пір’я начіплялось,

    От вона і пчихала,

    Бо пір’я лоскоталось. 

    З’їла свиня три хлібини,

    Що лежали на столі,

    Потягнула скатертину

    Й розстелила на землі.

    Сусіди бабу втішали,

    Давали поради,

    І збирали наволочки,

    Що вишиті гладдю.

    А тим часом свинка

    Спокійно дрімала,

    Справила свою нужду

    Й хвостиком махала.

    Недарма в народі кажуть,

    І це не брехня:

    Хто себе отак поводить,

    Зветься той свиня. 

    15.12.2009

    До буфету ішов Клим

    На підпитку знову.

    «Хочу битись – нема з ким», –

    Сам собі говорить.

    Бачить Клим, що два дядьки

    Беруть пиво пити.

    І вирішив тоді Клим

    Дядькам нахомити.

    Підступає до стола,

    Де стояло пиво,

    І пальцями із бокалів

    Вигрібає піну.

    Дядьки ніби по команді

    Без всякої змови

    Запустили в бідолаху

    Кулаки пудові.

    Довго вони лупцювали

    Клима кулаками,

    А потім покопали

    Його ще й ногами.

    Волав Клим про допомогу,

    Люди поруч йдуть.

    «Ой, не хочу я вже битись».

    Його ж б’ють та б’ють.

    Та ніхто не допоміг

    Нахабі такому.

    Знали, Клим як не поб’ється,

    Не піде додому.                                                         24.01.2010

     

    Просмотров: 342 | Добавил: paul | Рейтинг: 3.0/2
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Сентябрь 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    282930

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии