Заробітки

Пише листа чоловік

З далекого краю:

-          Моя люба Ганусенько,

Як я тут скучаю!

В цьому місяці господар

Не дав розрахунків,

То я тобі висилаю

Лиш сто поцілунків.

Ти вже якось там живи,

І поводься файно,

А як я зароблю євро,

То вишлю негайно.

Пише Ганна з України,

Шле звіт про розходи:

-          Сім цілунків комірнику –

Виписав відходи.

Десять кумові за те,

Що молоко носить,

Але він крім поцілунків

Іще чогось просить.

Шість електрикові дала,

Бо справляв лічильник,

Були б спали до обіду,

Якби не будильник.

П’ятдесят отримав фермер,

Бо виписав гречку,

Мішок муки, порося,

І одну овечку.

А кум Іван приніс пляшку,

Та ще й кусень сала,

В дворі його цілувала,

Аж мало не впала.

То він мене взяв на руки

І відніс до ганку –

Там продовжив розрахунок

 До самого ранку.

Я вже схудла наче нитка

Від тих розрахунків,

То пришли мені ще сотню

Палких поцілунків.

Я на них куплю продукти

І дитину вдягну.

Якщо вистачить здоров`я

До весни протягну.

В мене від тих поцілунків

Вже попухли губи,

Скоро будуть вони наче

Трьохдюймові труби.

Працюй, милий, не лінуйся

До вечора з рання!

Все, цілую, не скучай –

Твоя жінка Ганя!

Цілюща сила

Лежить жінка важко хвора

Ледь не помирає,

Біжать діти, кличуть тата:

-          Йди, мама гукає!

-          Ідіть, тату, мама хоче

З Вами попрощатись,

Та швиденько, бо вона

Може не діждатись!

Зайшов в хату – жінка стогне,

Ледве-ледве диха:

-          Іди ближче, є розмова –

Промовила стиха.

-          Час навіки прощатися,

Та бажання маю,

Свій обов’язок зроби,

Востаннє благаю…

Що робити, мусив вчинить

Як жінка бажала,

Постарався, на тім світі,

Щоб запам’ятала…

Одягнувся, вийшов з хати,

Пригладив чуприну,

Пустив сльозу, таки шкода

Молоду дружину.

Пішов в шинок, випив чарку

Додому вертає,

А жінка вже вареники

На стіл виставляє.

А за мить з мікрохвильовки

Курку витягає,

Чоловік очам не вірить,

Аж рот роззявляє.

-          Ти що, люба, одужала?

Як таке можливо?

-          Це ти милий  постарався,

Що сталося диво!

Думав, що останній раз,

На сто викладався,

Що це таке помічне

Ти й не здогадався.

-          Про таку цілющу силу

Якби раніш знав,

Я б від смерті тещу, й бабцю

Теж би врятував!

8.04. 2013 р.