Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 288

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2014 » Декабрь » 14 » Історія Теплика в постатях. Частина 1.
    22:52
    Історія Теплика в постатях. Частина 1.

    Фото: король польський Олександр Ягеллончик.

    Анатолій Сумішевський

    Правда і вигадки

     В короткій і поки що  єдиній історії Теплика ще не заповнено білі плями, які можуть точно вказати століття в якому він з’явився, як називався, кому коли належав.

    Широко відома офіційна і поки що єдина історія селища Теплик, в якій йде мова про те, що перша писемна згадка про Теплик  відноситься до 15 століття, коли сімейство Кішок отримало привілеї від польського короля Олександра.

    Чи існував в ті часи Теплик - велике питання. В статті «Теплик і Тепличчина в історичному контексті. Частина 1.», яка друкувалася на нашому сайті,  професор Олекса Піддубняк, опираючись на  польські архівні дані, а саме на так звані  Акти коронного трибуналу у Любліні 1622  року, висловлює думку про те, що в кінці 15 століття Теплика, як поселення ще не було, бо ці самі акти вказують на існування поселення Юзефівка.

    Однак, вернемося до тексту історії селища, в якій вказується факт передачі королем Олександром Теплика заможній сім’ї Кішок. 

     Відомо, що цей правитель родився 5 серпня 1461 року, а помер 19 серпня 1506 року. Своє правління розпочинав як великий князь литовський  20 липня 1492 року, а після появи Мельницького привілею від 25 жовтня 1501 року, який  ухвалив, що Польща і Литва повинні складати одну державу  під владою короля обраного в Кракові, після смерті брата Яна Ольбрехта 12 грудня 1501 року стає королем Польщі.

    Таким чином привілей, про який згадують історики, відноситься до останніх вісьми років   правління   Олександра Ягеллончика як великого князя литовського.

    Про сімейство Кішок історія залишила небагато фактів, тому нам важко сказати щось більше того, що вже відомо.

    Проте, якщо вірити офіційній  історії, сім’я  Кішок володіла Тепликом не довго. Вже в 1582 році брати цього сімейства розділили свої  володіння, і Теплик стає власністю українського магната,  київського воєводи князя Костянтина Костянтиновича Острожзського.

     

    Фото: князь Василь-Костянтин Острожзський

    Біографічна довідка:

    Костянтин Костянтинович князь Острожзський – український магнат, київський воєвода, заступник освіти, родився в 1526 р. отримав гарну для того часу освіту в православному дусі. Був надзвичайно багатою людиною. Його володіння знаходились в Польщі, Галичині та на Волині, йому належало до 300 міст та кілька тисяч сіл. Жив дуже розкішно і відрізнявся великою гостинністю. Князь Костянтин був відчайдушним захисником православ’я під час введення уніїї. Особливо піклувався про освіту, що проявилось у виданні книг, заснуванні шкіл і протекції українських вчених.

    Князь Костянтин приймав діяльну участь в церковному соборі в Бересті (пізніше Брест-Литовському) в 1596 року. Для підтримки православ’я він заснував в Острозі  училище, потім влаштував дві типографії, в Острозі і в Дермані; в 1580 році  надрукував Біблію, що мало дуже велике значення в історії освіти та писемності; підтримував львівського священика Василія,  автора  книги «Про єдину віру», та Христофора Бронського, автора великого твору проти унії – «Апокрисиз».

    Князь переписувався з князем Андрієм Курбським, з львівським братством та іншими ревнителями православ’я.  Його настигли важкі сімейні втрати: два старших сина перейшли в католицизм, молодший був отруєний слугою, любима племінниця втратила розум, помер в 1608 році. [1]

    Далі в нашій історії виникають лише питання, бо розпочинається абсолютна незрозумілість в наслідуванні, і, на мою думку, непослідовність та протирічивість у викладені історичних фактів. Але за браком архівних матеріалів нам залишається тільки гадати про те, що являється дійсністю, а що вигадкою.

    В історії селища йде мова про те, що в 1645 році Теплик переходить Жабокрицьким. Потім, згідно тієї самої  історії, його власником стає Самуїл Каліновський. Ось тут і виникає питання "коли?" Враховуючи те, що Самуїл Єжи Каліновський отримав від батька брацлавське староство в 1643 році, а це доказаний історичний факт, а загинув Самуїл разом з батьком 1-2 липня 1652 року в  битві під Батогом, виникає не зовсім ясна картина того, коли саме Теплик, як частина брацлавщини стає власністю Жабокрицьких, і коли відходить до Самуїла Єжи Каліновського. Далі мова йде про те, а це  теж відомий факт, що  одразу ж після загибелі батька і сина Каліновських Умань, як частина брацлавщини, перейшли до Станіслава «Ревери» Потоцького, одруженого з донькою Валентія Олександра Каліновського — Зофією Каліновською.

    Історія досить заплутана, тим більше, що видана ще в радянські часи "Історія міст і сіл України. Вінницька область" цю тему не порушує зовсім. Мова в цьому виданні йде про те, що Теплик лише в 70-х роках 18 століття стає власністю Потоцьких. Після отриманої інформації виникає питання хто володів селищем більше ніж сто років? 

    Я гадаю, що відповідь на це питання можна знайти відповідь в  Кам'янець Подільському та Санкт-Петербургському архівах.

    Біографічна довідка

    Самуель Єжи Каліновський, син Марцина Каліновського  (пол. Samuel Jerzy Kalinowski) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського  роду Каліновських гербу Калінова. Cин гетьмана польного коронного Марціна Каліновського[2] та його дружини — Гелени (Олени) з князів Корецьких.

    В 1643 р. отримав від батька староства  Брацлавське, Літинське, Любецьке, 1646 p. гусятинське, невдовзі Чернігівське. К. Несецький називав його старостою лоївським. 1646 p. пов'язав себе політично з канцлером Єжи оссолінським через весілля з його наймолодшою донькою Уршулею Бригідою,  яке відбулось в палаці Оссолінських у Варшаві 20 травня. На весіллі був король Владислав IV Ваза з королевою, королевичем Сігізмундом Казімєжем. Весілля було місцем перемовин щодо війни з Туреччиною, яку готував король. В планованій війні у 1647 р. Є. Оссолінський хотів використовувати зв'язки зятя з козаками. Як і батько, передусім був вояком. 1648 р. брав участь:

    • у битві під Корсунем як обозний військовий, після неї надав родинні коштовності для викупу полонених.
    • у битві під Пилявцями (вересень).

    Восени виставив коругву гусарську 120 коней, коругву козацьку 150 коней, які розділили його долю у 1652 р.

    1648 р. з Чернігівським воєводством підписав елекцію короля Яна ІІ. Невідомо, чи перебував в обложеному Збаражі 1649 р., К. Несецький вказував на його перебування тоді в Кам'янці-Подільському з Пйотром Потоцьким.

    1649 р. став обозним великим коронним. Помираючий тесть передав староство Стенжицьке в січні 1650 р., але король віддав іншому. 7 травня 1650 р. разом після тестя з дружиною отримав староство Бродніцьке разом з Лідзбарком, що викликало гвалтовний протест пруської шляхти (погрожували зірвати сейм), бо С. Є. Каліновський не мав титулу шляхтича (індигена). Король дав обіцянку владнати справу до наступного сейму. Під час пам'ятного сейму справа викликала обурення, бо король не дотримав слова. Тільки після смерті вдова відступила староство хелмінському воєводі Яну Косу 18 жовтня 1653 р.

    В березні 1651 р. з власною коругвою піхоти під командуваннм батька воював проти козаків під Шаргородом, Чернівцями, Мурафою, Стіною (пол. Ściana), Ямполем. 18 березня 1651 p. відправився під Кальник для отримання розвідданих; взяв кілька полонених, але частину його загону козаки в  Липвіці розбили. В травні 1651 p. під час переправи через Серет  біля Копичинців мав сутичку з татарами і козаками. Брав участь у Берестецькій битві. 

    В 1652  році в битві під Батогом загинув (від татарина) з батьком. Вдова довго вважала, що потрапив у полон; поспішаючи з викупом до Гусятина, ледве сама не потрапила до татарів.

    Був власником Любеча, Гусятина, Лоєва, Конотопа, Лисянки.

    Діти:

    • Єжи, Юзеф — померли молодими без нащадків
    • Марцін Адам — староста лоївський, ґнєвківський.[3]

    Після  смерті Станіслава «Ревери» Потоцького 27 лютого 1667 року, уманські землі переходять  до його сина — польного гетьмана — дідича Підгаєць  та Кристинополя Фелікса Казімежа Потоцького. Після смерті Казімежа 15 травня 1702 року  до його сина — белзького воєводи  — Станіслава Владислава Потоцького, які в 1732 році[4] вже після смерті останнього перейшли до  Францішека Салези Потоцького.

    Якщо з історією  уманського ключа. частиною якого був Теплик все ясно, то кому належали бубнівецькі землі, пізніше приєднані до теплицьких маєтків, ми взаємо в наступній статті

    Далі буде…

    Фото: Станіслав "Ревера" Потоцький
     
    Фото: Фелікс Казімеж Потоцький

    Фото: Францішек Салези Потоцький в молоді роки.

    [1] Ср. «Акты южн. и зап. России» (I — II); Соловьев, «История России» (т. X, гл. I); Максимович, «Сочин.» (I); Костомаров, «Ист. монографии» (т. III, ст. о южной Руси XVI в.); «Киевский народный календарь на 1881 г.» (ст. Адрияшева); «Киевская Старина» (1883, № 11; 1885, № 7 и 1882, № 10). Н. Сумцов.

    [2] http://uk.wikipedia.org/wiki/Мартин_Калиновський_(гетьман)

    [3] Сайт «Вікіпедія»: Самуель_Єжи_Каліновський

    Просмотров: 422 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Декабрь 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии