Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 287

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Октябрь » 12 » Я вигадала тебе собі ...
    14:54
    Я вигадала тебе собі ...

    Олена Герасименко, 

    член Національної Спілки письменників України.

     

    Я вигадала тебе собі –
    створила маленьку матрицю.
    Ти до неї на мить забіг –
    тобі вже пора збиратися.
    На орбіту свою. На старт!
    Сліз прощальних не буде – зайве.
    В мить таку недоречний жарт:
    «Часоліт не катає «зайців»».
    Я й не прагну туди, де ти.
    Двом затісно. Квиток один лиш.
    Та лети ж бо! Хутчіш лети! –
    Доки нас не спинив годинник.

    ***

    Покрова.
    Покрова. Тепло. Пахне падолист.
    Полон шипшиновий і руки геть подерті.
    Та тільки ми усе це радо терпим:
    водойма, очерет, жовтавий ліс…
    Цілющі ліки тілу і душі –
    що проти них подряпини нікчемні!
    Здається, ми в цім храмі золоченім –
    життєвих буднів ниці торгаші. 
    Зіпершись в дуба, тихо стоїмо:
    дай, дубе силу! – подумки благаєм.
    А десь отам, у світі, що за гаєм,
    висотує нещадно сили смог.
    І ми відвикли бачити оте, 
    що бачать птиці, ріки і дерева. 
    Ми живемо від них собі окремо,
    і мох байдужості посеред нас росте.
    А тут, дивися – будячок розцвів,
    хоч паморозь була, дощі холодні.
    Покрова ж бо, а він цвісти ще годний,
    й на нього джміль (чи не востаннє?) сів…
    Де взяти слів – усе це передать?
    Тут почуття такі, що слів бракує…
    Тут господиня осінь порядкує…
    Тут чистота і щирість… Благодать...

    ***

    Клен

    Клен – кандидат номінацій,
    завтра піде під корінь.
    Вітер торкає пальцями
    струн його серця кволих.

    Струни забули пісню,
    дерево стогне боляче.
    Клена наркоз не візьме…
    Клен одиноко молиться
    ***

     

    У сутолоці снів і днів
    не помічаємо, сердешні,
    дерев святкової одежі,
    неначе в світі ми одні. 
    Хоч метушливість нас дійма –
    ми крок притишуємо, погляд,
    її відчувши зовсім поряд.
    Не спам’ятаємось – зима!
    ***

    Затисла осінь серце в кулачок.

    Ще осінь вітра наслуха,
    дерева гомонять, немов отерплі…
    Сезон дощів – то холодно, то тепло,
    то з неба мокра сиплеться труха.
    Кущі по самі груди в молоці
    туману сивого – і тим вони схоронні.
    Знялися з криком вОрони й ворони,
    згасивши день, мов промінь на щоці.
    Листопад п’є з остуджених річок,
    згорнувши тінь небес на тихі плеса.
    Пливе печаль і відправляє месу…
    Затисла осінь серце в кулачок.


    ***

    Кроки забули образи й жалі,
    кроки, як шмаття в багатті.
    Були ми безсилі, як діти малі,
    зате, які ще багаті!
    Хоч рвалися груди подібно струні,
    що грає на відчай пісні,
    та тільки в далекій отій стороні
    було нам зухвало-тісно.
    Пили не з бокалів чужих вино
    серцями – жагуче, хмільно.
    Шляхи розійшлися давним-давно.
    Аж надто байдуже. Вільно.

     

     

    Просмотров: 322 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Октябрь 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии