Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 305

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Июнь » 19 » Каструлька мала душу не собачу
    13:43
    Каструлька мала душу не собачу

    Бувальщина.

    Олена Герасименко,

     член ГФ «Народна самооборона».

    с.м.т.Теплик

    Цю історію розповів мені Василь Андрійович Сколотяний – керівник ГФ «Народна самооборона». Вона про собачу вірність і людську вдячність.

    Одного разу, під час чергової поїздки в зону АТО з допомогою нашим воїнам, ми під’їхали до блокпосту поблизу м. Попасне. Назустріч нам вибігло, весело виляючи хвостиком, зовсім маленьке цуценя, намагаючись по-дорослому подати голос.

    • Тихо, тихо, Каструлько, це свої,- добродушно усміхаючись, заспокоїв її бородань у військовому камуфляжі.
    • А це що у вас за боєць? – у тон йому запитав я.
    • Підібрали в місті. Сучка загинула, і воно пропало б, аби не ми. Від холоду і голоду вже й пищати не могло.  За пазухами відігрівали по черзі, зі своїх чашок напували та годували – ледве виходили.
    • А чому така не собача кличка - Каструлька?
    • То смішна історія. Якось намагалося заглянути до каструлі, а та візьми, та й перевернися. Уяви собі таку картину: тарабанить каструлею  по землі і пищить жалібно, намагаючись вилізти, а ми ледве на падаємо зо сміху. От і кличка з’явилася сама собою.

    Минав час. Щоразу, проїжджаючи блокпост, ми помічали зміни в собаці: підросла, змінилася і її  поведінка – неначе вона відчувала свою відповідальність за охорону об’єкту.

    Каструлька служила вірою і правдою , чесно віддячувала людям за порятунок і дружбу. Власне, це була одна команда. Бійці знали, що чуття небезпеки собаку ніколи не підводило, вона безпомилково відчувала, хто свій, а хто чужий, вчасно подавала сигнал тривоги. А ще – нагадувала про рідні домівки, від неї віяло теплом і затишком.

    В кінці минулого травня трапилося нашим самооборонвцям побувати на Всеукраїнському з’їзді учасників бойових дій АТО та волонтерів, який проходив у Вінниці. Серед інших зустріли там знайомого бійця з блокпосту під м. Попасне.

    • Ну, як там Каструлька? – після дружніх привітань та перших фраз запитав Василь Андрійович.
    •  Немає Каструльки, - сумно зітхнувши, відвів погляд товариш.

    – Не вберегли ми її… Так безглуздо загинула - під колесами автомобіля...  Уявляєш, скільки разів уникала смерті, а тут… - В очах чоловіка мимоволі блиснула сльоза. -  Похоронили з почестями, як усіх наших полеглих бійців. Зробили могилку, віддали салют – вона заслужила. Зате вже не від одного з «наших», хто потрапив під ротацію, дізнаюся,  що домашніх новонароджених улюбленців вони назвали каструльками.

     

    Здавалося б, не час для сентиментів.

    Здавалося б – днів мирних - примхи це.

    А тут війна показує лице.

    А тут щодня відчутно подих смерті.

     

    Та хто бійцеві в душу зазирне?

    Хто прочита незримі людям сльози –

    Посеред болю, роздумів і прози,

    Якої полотно усе сумне?

     

    В руїнах запищало щось ледь-ледь…

    А холод пробирає не осінній

    Під камуфляж і під бронежилет,

    І сиплеться згори зими насіння.

     

    Рябеньке, мокре, скулене маля –

    Безпомічне, лежить собі і плаче…

    Чим завинило це дитя собаче?

    Узяв боєць, до серця притуля.

     

    Зігрілося. Притихло. Між людей

    Знайшло собі і затишок і втіху.

    Здебільшого дрімало зразу тихо –

    Лежить, бувало, й вушками пряде.

     

    А далі стало бавитись  - маля!

    У чоловіків погляди – сонцями.

    До нього прикипіли до нестями:

    Воно ж кмітливе, лиш не розмовля!

     

    Що переверне, влізе десь – пусте!

    Удома теж… І спогадам аж тісно.

    Тут все не так. Війна іде тут, звісно.

    А собача в любові, знай, росте.

     

     

    Каструлькою за пустощі оті

    Назвали, бо смішне щенятко миле

    Каструлькою раз морду прищемило,

    На себе перекинувши тоді.

     

    Вже підросла. При службі і ділах.

    Ділила із бійцями харч і воду.

    І хоч не чистокровної породи,

    Не раз свій хист у справах довела.

     

    Як небезпека – тут вона як тут!

    Чи попередити, чи свій – вказати чітко.

    Каструлька помилялась дуже рідко,

    Хоч не простий, слід зважити, той труд.

     

    Вона була ще тим у нас бійцем,

    Дарма, що від звичайної дворняжки.

    Без неї нам служити було б тяжко…

    А скільки сук із людським є лицем!

     

    Було затримання. Незчулися, як тінь

    Майнула за кермо довготелеса.

    Каструлька навперейми - під колеса…

    Тоді ми вперше плакали в житті…

     

    Як друга хоронили, як бійця…

    Як мужнього почесного героя

    З сльозами і салютами  хоронять.

    Каструлька з нами… в грудях – до кінця.

    Фото сайту: http://espreso.tv/

    Просмотров: 527 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Июнь 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии