Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 307

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2014 » Июль » 20 » Кивачівка: матеріали до історичного краєзнавства.
    10:42
    Кивачівка: матеріали до історичного краєзнавства.

    Свято борщу в с. Кивачівка

    Проф. Олекса Піддубняк

    У Центральному Державному Історичному Архіві у Києві (ЦДІАУК) зберігається метрична книга церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Кивачівки за 1775-1803 рр. - (ЦДІАУК, фонд 224, опис 1, справа 500).

    Вперше про Кивачівку довідуємось у 1609 р., як про урочище. У витязі з сумарію актів Головного коронного трибуналу в Любліні, зробленому польським істориком Олександром Яблоновським, під 1609 р. зафіксовано суть наступної судової справи: "Травня 19. Між Іваном Красносільським, позивачем, та Геронімом Сенявським, позваним, спір внаслідок забрання насланими зі сторони позваного слугами і підданими з містечка Ґранова на ґрунті позивача і урочищі Кивачові (Kiwaczów) у підданих того ж позивача бидла рогатого".
    [Джерело: Źródła dziejowe. Tom XXІ: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym: T. IX, cz. 1: Ziemie Ruskie - Ukraina (Kijów - Bracław) / Opracował Alexander Jabłonowski. Warszawa, 1894. - Wyciągi z summariusza aktów trybunału lubelskiego. Z księg województwa bracławskiego. (Księga III.). Annus 1609 die 12 Maii inter causas palat Bracłavien. - S. 542]. У Центральному державному історичному архіві України у Львові [фонд 773 (Коронний трибунал)], зберігаються регести (короткі описи) вписів в судові книги. 

    Перша писемна згадка про Кивачівку (Kiwaczowka), як село, зустрічається під 1635 р. у списку маєтків брацлавського і вінницького старости Адама Калиновського, рідного брата брацлавського старости, чернігівського воєводи і гетьмана польного коронного Марціна Калиновського, який загинув у 1652 р. в битві під Батогом. Документ був складений з приводу сплати подимного податку з цих маєтків. (ЦДІАУК, фонд 256, опис 1, одиниця зберігання 320, арк. 24-24зв.). 

    Під такою ж назвою поселення зустрічається у списку маєтків Марціна Калиновського, складеному у XVIII ст. (ЦДІАУК, ф. 256, оп. 1, од. зб. 320, арк. 25-26). 
    Під назвою Кивачів (Kiwaczow) село згадується у списку маєтків того ж М.Калиновського у 1639 р. (ЦДІАУК, ф. 37 (Кам’янецький земський суд), оп. 1, од. зб. 42, арк. 130, 131зв.). Такий самий список зберігається в родовому архіві Браніцьких, що є складовою частиною Головного Архіву Давніх Актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych, zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 80-81). 
    На мапі 1650 р. знаменитого французького інженера Ґ. Боплана село Кивачівка йменоване як Kiwakruwka (Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ; Львів, 2000). 

    (Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 228).

    У подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22) вказується, що в Кивачівці, яка належить до Гранівського ключа, нараховується 70 димів.

    В Офірному реєстрі цього ж воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), зазначено, що це село належить до Гранівського ключа і Гранівської парафіі. 

    На рубежі XVIII-XIX ст. в Кивачівці було 74 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду. 

    У 1784 р. село належало до Брацлавського повіту, а в 1791 році було адміністративно підпорядковане Надбузькому повіту.

    Дані про Жидів в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр. 

    Село також зазначене на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт.) і Олександра Яблоновського (під назвою Kiwaczowka) (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

    Реєстр церков Гранівського деканату, поданий 1781 року дня 7 травня за н.ст. 
    <Парафія>: <...> 24. Кивачівка (Kiwaczowka): сповідані душі – 377; нездатні до сповіді – 95; охрещені – 15; померлі – 13; шлюбів – 3.
    (Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі (ЦДІАСП), ф. 823, оп. 3, спр. 919).

    Таблиця Гранівського деканату, укладена і подана під час генеральної конгрегації 1782 року дня 3 травня в Радомишлі. 
    Парафія: <...> 12. Кивачівка: будинків 60; сповідалося 360 осіб; не сповідалось – 3; дітей – 89; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток - 7; шлюбів – 4; померло: члоловіків – 11, жінок - 4.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1016).

    Таблиця Гранівського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 3 травня за ст. ст. в Радомишлі.
    Парафія: <...> 12. Кивачівка: будинків - 50, сповідалося: чоловіків – 189, жінок - 175; нездатних до сповіді: чоловіків – 24, жінок – 16; шлюбів – 1; померло: чоловіків - 10, жінок - 11; народилося: хлопчиків - 12, дівчаток - 6.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1071).

    Таблиця Гранівського деканату, подана на генеральній конгрегації у травні 1787 р.
    Парафія: <...> 12. Кивачівка: будинків - 60, сповідалося 307 осіб; дітей - 50; народилося: хлопчиків - 6, дівчаток – 4; померло: чоловіків - 5, жінок – 6; шлюбів - 2.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1092).

    Таблиця з Гранівського деканату, 1793 р. списана і 19.VI за ст. ст. на генеральній Конгрегації в Радомишлі подана.
    Парафія: <...> 12. Кивачівка: будинків - 70, охрещено: хлопчиків - 13, дівчаток – 15; померло: чоловіків - 17, жінок – 4; сповідалося: чоловіків – 287, жінок – 153; нездатні до сповіді: чоловіків – 43, жінки – 29; шлюбів 6.
    (Джерело: ЦДІАСП, ф. 823, оп. 3, спр. 1174). 

    Під номером 29 і назвою Ковачевка це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

    Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
    VI. Гайсинський повіт. 
    <...> 16. Кивачівка (в оригіналі - Кобачовка, Kiwaczawka): дворів: у 1775 р. - 70, у 1797 р. - 74, осіб - 313. 
    (Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).

    (Подані вище матеріали виявив професор М.Г.Крикун, який радо погодився, аби їх виставити на цьому блозі для широкого користування теплицькими краєзнавцями). 

     

    Призначені на псаломницькі місця: <...> безпосадово виконуючі обов'язки псаломщика: Тимофій Жалинський, в село Кивачівку, Гайсинського уїзду <...>. 
    (Джерело: Подольские Епархиальные Ведомости, 1873, № 22, 15 ноября, отдел I, с. 365-366).


    В селі Кивачівці (в ориґіналі: Кливачієвка. – О.П.) приєднані з унії до православ'я у 1794 р. церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці і священик Василь Прокопович. 

    (Джерело: Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии. Каменец-Подольск, 1876, вып. 2, с. 10).

    Кивачівка (Kiwaczówka), село, Гайсинський повіт <Подільської губернії>, над річкою Копіївкою, Краснопільська волость, мешканців 632, селянської землі 465 десятин, двірської - 700 десятин. Будинків 110. Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Wniebowzięcia) з 385 парафіянами і 38 десятинами землі; парафія католицька належить до Гранова. Село конфісковане Збишевським (Zbyszewski). 
    (Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, redaktora Wędrowca, magistra nauk fizyczno-matematycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b. Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego. Tom IV. Warszawa: Nakładem Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1883, s. 116).

    Копіївка (Kopijówka), річка, Гайсинський повіт, починається на полях села Красносілки, впадає до річки Кублича з лівого боку під селом Марківкою.
    (Джерело: Там само, s. 381).

    Кивачівка, село, розташоване на рівнині, трохи похиленій до річки Кублич, що впадає у річку Соб. Через село проходить поштова дорога. Кліматичні умови сприятливі для здоров’я, бо поблизу знаходяться ліси, які оздоровлюють повітря. Ґрунт – чорноземний. За переказами, на підвищеній місцевості, яку займало село, був сторожовий пост в часи набігів татар; сторож, що там знаходився, подавав сигнал мешканцям про наближення татар киванням руки або палиці; від цього сигнального кивання місцеве поселення одержало назву Кивачівки. Оскільки село Кивачівка належало до складу Гранівського ключа, то воно спочатку належало Сенявським, згодом – графам Чарторийським, потім перейшло у володіння Збишевських, від яких було набуте купівлею поляком Михайловським незадовго до другого польського повстання (1863-1864 рр. – О.П.), в якому Михайловський брав участь. Після придушення польського бунту, Михайловський втік за кордон, а маєток його був конфіскований. Після цього Кивачівський маєток став управлятись казенними чиновниками і віддавався селянам для обобітку внайми на половинних умовах („наіспол”). Потім Кивачівка була віддана у безплатну оренду княгині Ухтомській. У 1873 р. спадкоємці Михайловського довели, що Кивачівський маєток належав не самому Михайловському, а його дружині, і тому маєток перейшов у володіння сина Михайловського. У 1888 р. цей маєток був придбаний бароном Аристом Массом. Нині православних мешканців у Кивачівці 1001 осіб обох статей; всі вони – Українці, що займаються землеробством, але внаслідок малоземельности майже половина мешканців займається ткацтвом полотен, теслярством та іншими ремеслами. Парафіяни досить релігійні, але в моральному відношенні помітні недоліки; переважають з них – п’янство і конокрадство. Перша в селі Кивачівці церква побудована була у 1771 р. на честь Успіння Божої Матері. Церква ця дерев’яна, трикупольна, з окремою при ній дерев’яною дзвіницею. У 1887 р. побудована була нова дерев’яна церква, а попередня внаслідок зношення була розібрана, а іконостас з неї перенесено до нової церкви. На місці престолу старої церкви побудована капличка, а погост її (церковний двір і цвинтар. – О.П.) ввійшов до складу погосту нової церкви. Новий храм дерев’яний, однокупольний, побудований разом із дзвіницею і освячений на честь Успіння Пресвятої Богородиці; побудова храму без іконостасу коштувала прихожанам 8000 крб. У 1898 р. парафіяни облаштували новий іконстас у два з половиною яруси вартістю 2000 крб. Церковної землі: присадибної 3 десятини, орної – 29 десятин 1669 сажнів, сінокосу – 6 десятин 60 сажнів, а всього – 38 десятин 1729 сажнів. Причтові приміщення дерев’яні, зношені, побудовані у 1854 р. Церковно-приходська школа відкрита у 1874 р. священиком Порфирієм Піснячевським і міститься у власному будинку.
    (Джерело: Труды Подольского Историко-Статистического Комитета. Вып. 9. Каменец-Подольск, 1909, 308-309. – № 432; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).

    <...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
    <...> Дані кореспондентського обстеження:
    <...> Кивачівка: 
    Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 16.
    Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 25.
    Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 3.
    Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 4.
    Пора року промислу – взимку.
    Загальна кількість дворів – 281.
    Загальна кількість чоловіків – 682.
    Загальна кількість жінок – 646.
    Усього людей – 1328.
    Кількість дворів з різним промислом – 40.
    Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 59.
    (Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 246. - Розділ IV. Праця у ткацькому промислі).

    Просмотров: 840 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/2
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Июль 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии