Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 293

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2018 » Май » 29 » Матеріали до краєзнавства Тепличчни. Удич.
    16:52
    Матеріали до краєзнавства Тепличчни. Удич.

     

    Професор Олекса Піддубняк

    Перші згадки стосуються озера Удич.

     

    LXXV: У Вільні 30серпня 1507 року.

    Зиґмунт І. затверджує Семена Кішку, зем’янина брацлавського на володіння маєтками Ханева, Очиткова, Шпичинець і Пальчика.

    Зиґмунт, Божою ласкою король польский, великий князь литовський, руський, князь пруський, жмудський та інших. Бив нам чолом зем’янин брацлавський Семен Кішка і покладав перед нами листи батька нашого Казимира, короля Його Милости, і брата нашого Олександра, короля, і також лист намісника брацлавського княжати Михайла Васильовича Збаразького. I в тих листах написано, що батько наш, Його Милість, підтвердив йому два селища у Брацлавському повіті, названих Ханів і Ошитків1, які дав йому князь Михайло Васильович Чарторийський, тримаючи Брацлав від Його Милості, а брат наш Олександр, король Його Милість, підтвердив йому одне селище у Брацлавському також повіті, данину батька нашого Казимира, короля, названого Ошпейкове2, а до тих же селищ озеро Брацлавського ж повіту, назване Удеч, і бив нам чолом, щоб ми це підтвердили йому нашим листом. І ми, вислухавши тих листів батька і брата нашого, королів Їх Милости, і княжати Михайла листу Збаразького, при тому так само все залишили і підтвержуємо це тим нашим листом довічно йому і його жоні, і їхнім дітям. Нехай він ті вище описані селища і озеро Удеч тримає, з усім у згоді з першим наданням і листів батька і брата нашого, королів Їх Милости, і княжати Михайла Васильовича Збаразького. І на підкріплення цього й печатку нашу наказали ми прикласти до цього нашого листу. Писаний у Вільні року Божого тисяча п’ятсот сьомого, серпня тридцятого дня, індикту десятого.

    Копія випису з луцького ґроду з 18-го століття.

    1 Очитків (польськ.: Oczytków) - село у Київській в губернії, Липовецькому повіті, на північ від Липовця.

    2 Шпичинці (польськ. Szpiczyńce) - село також у Липовецькому повіті і на північ від Липовця.

    3 Пальчик (польськ. Palczyk) – село у Київській в губернії, Звенигородському повіті, на південний схід від Звенигородки.

    Інших місцевостей віднайти ми не змогли.

    (Джерело: Archiwum księżat Sanguszków w Sławucie / Wydane przezBronisława Gorczaka, konserwatora tego archiwum. Tom III: 1432-1534. - We Lwowie: Nakładem wlaściciela. Z drukarni zakładu narodowego im. Ossolińskich pod zarządemJuliusza Birkenmaiera, 1890, s. 45-46).

     

    CXCII: В Берестю 10 грудня 1518 року.

    Зиґмунт І. затверджує Семена і Юхна Кішків на володіння маєтками Журавич, Ханева, Очиткова, Шпичинець і Пальчика.

    Зиґмунт, Божою ласкою король польский, великий князь литовський, руський, князь пруський, жмудський та інших. Чинимо знаменито тим нашим листом, хто на нього гляне або читаного почує, нинішнім і на потім будучим, кому буде потреба те знати, що визнавши вірну і справедливу для нас службу зем’янина брацлавського Семена Кішки і сина його Юхна, що вони часті послуги нам чинили проти поганства Татар і, будучи у цьому на службах наших, багато ран понесли, з ласки нашої дали ми їм маєток у Луцькому повіті, названий Журавичі, з усіма людьми і землями того маєтку, путними і данними, і тяглими, і з усіма їхніми службами і данинами, і з усім тим, як той маєток здавна у собі мав. А до того розповів перед нами Семен Кішка, що батько наш Казимир, король Його Милости, дав йому три селища у Брацлавському повіті, названих Ханів, Ошитків і Шпекове, а брат наш Олександр, король Його Милість, дав йому також у Брацлаві селище Пальчикове, а намісник брацлавський, князь Михайло Васильович <Чарторийський>, до тих селищ додав ще озеро Брацлавського повіту, назване Удеч; котрі ж селища і те озеро й ми перед тим підтвердили йому нашим листом на вічність. А також розповідав перед нами, що він купив у зем’янина брацлавського Андрушка Бушминського селище у Брацлавському повіті, назване Дроздів, навічно. І на ті він селища і озеро у Брацлавському повіті листи, данини і підтвердження батька і брата нашого, королів Їх Милости, і наше, і також купчий лист того Андрушка Бушминського перед нами показував і бив нам чолом Семен Кішка з сином своїм Юхном, щоб ми те все підтвердили тим нашим листом навічно. І ми з ласки нашої за їхню для нас вірну службу на те дали їм цей наш лист і той маєток Журавичі, наші данини і селища у Брацлавському повіті, данини батька і брата нашого Їх Милости, і озеро Удеч, а також те селище, купно його у Брацлавському повіті, підтвержуємо цим нашим листом вічно і навіки непорушно йому самому і його жоні, і дітям їхнім, і на потім будучим їхнім нащадкам, з усіма людьми і землями того маєтку Журавич і селищ, вище згаданих, у Брацлавському повіті, і купна його, путними і данними, і тяглими, і з їхніми усіма землями пашними і бортними, і сіножатями, і гаями, і лісами, і дібровами, і з пасіками, і з ловами звіриними і пташними, і з озерами, і ріками, і з річками, // і з язами, і ставами, і стависьками, і з млинами і їхніми вимелками, і бобровими гонами, і з службами усіма, і уходами, і з данинами грошовими і медовими, і бобровими, і куничними, і з умовами* житніми і вівсяними, і з усіма іншими платами і пожитками, як би їх не називали або згадували, і зі всім тим, як той маєток Журавичі і ті селища, вгорі описані, і озеро Удеч здавна і тепер самі по собі і в границях своїх мають. І вільний він, і після нього будучі його нащадки там приспособити, розширити і на своє ліпше й корисне обернути так, як самі найкраще розуміють. А на підкріплення цього і печатку нашу наказали ми прикласти до цього нашого листу. При цьому були: князь Войцех, біскуп віленський; князь Павло, біскуп луцький і брестський; войвода віленський, канцлер, пан Миколай Миколаєвич Радзивиловича; пан віленський, гетьман найвищий, староста луцький, брацлавський і вінницький, маршалок Волинської землі, князь Костянтин Іванович Острозький; воєвода троцький, маршалок надвірний, пан Григорій Станіславович Остиковича; пан троцький, староста жмудський, пан Станіслав Янович; маршалок земський, державця слонімський, пан Ян Миколаєвич; воєвода полоцький, державця мозирський, пан Ольбрихт Мартинович Ґаштоттовича; староста ґродненський, пан Юрій Миколайович; воєвода новогродський, державця довґялівський, пан Ян Янович Заберезенський; староста брестський, маршалок, пан Юрій Іванович Ілінича та інші панове рада великого князівства Литовського. Даний на вальному сеймі в Брестю під літо Божого народження тисяча п’ятсот вісімнадцого, місяця грудня, десятого дня, індикту сьомого.

    Копія випису з луцького ґроду з XVIII століття.

    (Джерело: Archiwum księżat Sanguszków w Sławucie / Wydane przezBronisława Gorczaka, konserwatora tego archiwum. Tom III: 1432-1534. - We Lwowie: Nakładem wlaściciela. Z drukarni zakładu narodowego im. Ossolińskich pod zarządemJuliusza Birkenmaiera, 1890, s. 181-182).

    Переклад з польської Олекси Піддубняка.


    Про село Удич (польськ. Udycz), як шляхетський маєток, у складі Ямного і двох Бабанів, довідуємось із списку маєтків 1639 р. брацлавського старости, чернігівського воєводи і гетьмана польного коронного Марціна Калиновського (загинув в 1652 р. у битві під Батогом). Список був складений у XVIII ст. Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України в Києві [фонд 47 (Камянецький земський суд), опис 1, одиниця зберігання 42, аркуші 130, 131зв.], а також у Головному архіві давніх актів у Варшаві (Archiwum Główne Akt Dawnych) в родовому архіві Браніцьких (zespół Zbiór Branickich z Suchej, № 310/392, с. 80-81).
    (Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 286).

    Даних про Удич у XVIII ст. виявити не вдалось.

    На карті Олександра Яблоновського на місці теперішнього Удича значиться хутір Пічулів (futor Piczułów).
    (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

    Удич, або Гадич (польськ. Udycz albo Hadycz) – ріка у Київській і Подільській губерніях, ліва притока Богу (Boh). Бере початок в Уманському повіті під селом Росошкою (Rososzka), оминає села: Орадівка (Oradówka), Ягубець(Обозівку) [Jahubiec (Obozówka)], Шельпахівку (Szelpachówka), Ухоже (Uchożе), Кожухівку (Kożuchówka), Росоша (Rososze), Ташлик Кривий і Гнилий (Taszlik Krzywy і Gniły), Сокиряни (Siekierzany), Лозовату (Łozowata), Чорну Греблю (Czarna Grobla), Мягкохід (Miahkochód), Раківку (Rakówka), плине понижче села Хмарівки (Chmarówka) і, пробігаючи 58 верстов в напрямку з півночі на південь, впадає до Богу. Від правого берега прибирає ріки: Камянку (Kamionka), Тепличку (Tepliczka) і Мочулку (Moczułka), а від лівого: Заячківку (Zajączkówka) і Тернівку (Ternówka). Пробігаючи, згідно з В. Полем (W. Pol), заповнює 58 ставків. Через ці ріки проходив татарський шлях, званий Удицьким.
    (
    Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chlebowskiego, Magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, według planu Filipa Sulimierskiego. Tom XII. Warszawa: Nakładem Władysława Walewskiego do końca tomu X; Od tomu XI, z zasiłku Kasy pomocy dla osób pracujących na polu naukowym imienia D-ra Mianowskiego, 1892, s. 746).
    Примітка: Вінцент Поль [Wincenty Ferreriusz Jakub Pol, псевдонім Януш (Janusz); 1807-1872] – польський поет, географ і етнограф, батько якого був німець, а матифранцузка. Батько сучасної польської географії. У 1833 р. подорожував по Східному Поділлі, можливо, й по Тепличчині (тема для краєзнавців!).

    На Тепличчині Удич (село і річку) називають ще Вудичем.

    Просмотров: 19 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/2
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Май 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии