Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 307

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Май » 14 » На зламі епох.
    15:05
    На зламі епох.

    Шановні читачі! Всього за 100 гривень в магазині «Січ» ви зможете придбати книгу нашого земляка Петра Кондратюка «На зламі епох». Це вже друге видання книги нашого земляка, яка прийшлася до вподоби читачам.

    Петро Кондратюк

    На тлі історичного поступу людства, в книзі йдеться про нашу Україну, і зокрема Тепличчину, що на Вінниччині. В ній доторкнемося до витоків як жагучого прагнення нашого народу свободи, так і «закону стерв’ятника», який і привів до кривавих подій в Україні у 2014 році. Ця книжка подібна Говерлі, з якої допитливому читачеві хоча б частково відкриється неосяжність Людини, Часу й Простору, де наші пращури сотні тисяч років, як і ми з вами, кохали, милувалися ось цим заходом Сонця, пили цю ж само воду.

    Світлій пам’яті

                товариша з босоногого дитинства –

    Спіженка Юрія Прокоповича

    та з любов’ю до своїх односельчан.

     

    Ця книга – для тих, хто, окрім іншого, цікавиться історичними паралелями від часів становлення людини до сьогодення. Вона про те, як Гомо Сапієнс завдяки своїй фізіологічній незмінності (кажуть, за останні 40–100 тисяч років) наступає на одні й ті самі граблі, і як ті, хто має від цього зиск, вміло використовують це, застосовуючи сучасні психотехнології («25-й кадр» залишився у XX столітті). Достатньо згадати хоча б засторогу з далекого XVII століття англійського філософа Франсіса Бекона, що партія це – «божевілля багатьох заради користі одиниць».

    Допитливий читач зустрінеться з дивовижними людьми з глибини віків до наших днів, зануриться у незвідані закутки людської душі, де зачаїлися витоки релігії і кохання, музики й поезії,… , повернеться до епохального зародження християнства і його розколу, до шаленого поступу ісламу й генеральної його битви з християнством, яка, власне, не вщухає й досі, порине у барвистий світ Африки, де разом із Давидом Лівінгстоном і автором цих спогадів спогляне захоплюючий водоспад Вікторія, що на річці Замбезі.

    Якщо спробувати кількома словами описати те, про що в загальному йтиметься у цій книжці, то це – Людина і Час: невід’ємний від Простору, загадковий і невловимий, цей буревій, котрий щомиті шалено забирає все в безодню як минулого так і нашої пам’яті. Ми в ньому з висоти пташиного польоту лишень ковзнемо поглядом до наших витоків, усвідомлюючи, що тоді жили такі, як і ми сьогодні, люди, з такими ж клопотами, так само кохали і народжували дітей, пили, як десятки – сотні тисяч років тому, цю ж саму воду, однаково милувалися ось цим заходом сонця з впевненістю, що вранці воно так само зійде.

    Історики стверджують, що перші письмові згадки про Теплик, що на Вінниччині, відносяться до XV століття. Численні документальні ж свідчення про наш край пов’язані з Хмельниччиною, Коліївщиною та Потоцькими, які володіли ним аж до 1917 року. Археологи доводять, що люди в наших краях жили ще за часів трипільської культури. Реальному ж нинішньому Теплику, котрий оправився після голодоморів і постав з повоєнних років минулого століття, приблизно стільки ж років, скільки й мені.

    Народження сучасної Тепличчини опинилося поза увагою професійних істориків. Не є ним і автор цього нарису. Однак в той час, коли одні науковці копирсалися в давнині, а інші малювали комуністичні перспективи, реальна південно-західна Вінниччина поступово щезала, залишаючи обмаль слідів у вигляді краєзнавчих описів чи наукових монографій. Тож аби зафіксувати в друкованому тексті те, що в моєму селі неминуче зникає або вже зникло, те, що мають знати нащадки про минувшину нашого краю, я вирішив написати цю серію спогадів.

    Сподіваюся, що, прочитавши ці скромні замітки, «подорожні нотатки», які не претендують на якусь категоричність чи довершеність, люди моїх років згадають своє повоєнне босоноге дитинство, а молодші – краще зрозуміють старших і те, в якому мальовничому краї вони зросли, хто з іменитих і достойних людей народився і працював на нашій благодатній землі.

    Написане в цій книжці не є точним історичним документом. Окрім іншого, це просто враження про другу половину XX століття побірського хлопчика, учня, студента, вчителя, небайдужого спостерігача і активного учасника тих подій. У наведених іменах, подіях можуть бути незначні похибки: звіряти свої спогади з архівами у мене немає ні часу, ні бажання. Абсолютно точною в кожнім слові цієї книжки є – щира любов автора до свого рідного краю, єдиного і неповторного в цім світі, до його самобутніх, працьовитих і мудрих людей, котру, впевнений, поділяють зі мною багато жителів таких же сіл нашого Поділля.

    І

    сторичні екскурси в минуле відображатимуться переважно в примітках, які розміщуються наприкінці оповідей. Звертатися до них краще, дочитавши абзац до кінця. Вони здебільшого розраховані на допитливого читача. Відступи виділятимуться великою літерою абзацу (як ось тут). Читати книжку на розсуд читача – вибірково.

    Зупинимося на витоках і наслідках епохального зламу, що стався в 1917-му в Росії, який змінив хід історії людства та смерчем пронісся над нашою Україною та й моїм селом Побіркою Теплицького району, що на Вінниччині, залишивши криваві борозни у долях від землі мудрих його людей. Цей розтягнутий в часі процес, свідками частини якого було і наше покоління, – є досі болючим для нас. Це часи холодної війни й протистояння двох антагоністичних систем – соціалізму і капіталізму, коли й мені довелося з 1983 по 1986 рік викладати математику в Республіці Замбії, несучи туди «переваги й світлі ідеї соціалізму». Ці спогади, до певної міри, будуть і моєю сповіддю. Адже відчуття провини за свою причетність до Комуністичної партії, за те лихо і кров, які вона заподіяла, – особливо нашій Україні! – не покидає й досі. Прозріння приходило згодом і поволі…

    Спогади присвячуються моєму товаришу Юрію Спіженку, доктору медичних наук, академіку АМНУ, першому Міністру охорони здоров'я незалежної України, наймолодшому серед тих, хто будь-коли займав цю посаду, з яким разом виростали з раннього дитинства й десять років сиділи за однією партою, готуючись аби щось доброго після себе залишити у цім світі.

    Це й про нашого з Юрієм товариша Анатолія Ковернегу, до самозабуття одержимого патріота своєї землі, який на злеті залишив нас у свої сорок п’ять, стільки стель скидавши – толока! – в Соболівці з Тепличчини, зробивши копиці добра всім тим, хто зустрічався на його широкій альтруїстичній дорозі.

    Це – про Ольгу Кузнєцову, викладача Київського медичного університету, яка на зламі тисячоліть – у 2000-му – дивилася на каміння, що ще видовбували з фундаменту будівлі її шляхетних прадідів, збудованої в XІX чи й XVIII столітті в селі Забужжі, що на Вінниччині.

    Окрім інших, це і про палкого патріота України Вінічука В’ячеслава, через буревійну долю котрого також прокотилася наша кривава історія, про яку він щойно згадує у своїй книжці, дивовижно залишившись живим семимісячним у 1947 році, коли його батько й мати загинули у відгомоні війни на Рівненщині в своїй хаті, вщент рознесеній вибухом.

    Про них і багато інших можна окремо писати цілі книжки. Адже кожна людина – це цілий світ: безмежний і до кінця непізнаний. Саме тому Максим Горький і наполягав, що кожен повинен повстати проти безжального часу і після себе залишити бодай якісь спогади про нього.

    Наші екскурси у минуле опиратимуться на 22-х томну Світову енциклопедію (The World Book Encyclopedia) (1994) і великоформатну 1296-сторінкову Хроніку світу (Сhronicle of the World), (Лондон, 1989), котрі ось уже біля двох десятиліть стали моїми настільними книгами, де майже не зустрічається упередженостей.

    Читаючи Корнелія Тацита, офіційного історика стародавнього Риму, чи неповторного імператора-філософа Марка Аврелія, а ще на тисячу років опісля Омара Хайяму, ще раз переконуєшся, що людина, принаймні за останні дві тисячі років, зовсім не змінилася.

    Сотні мільйонів родичів з мого родоводу лише за останню хоча б тисячу років топтали побірські землі. Вони в своїх буденних клопотах, можливо, й не до кінця усвідомлювали, що були акторами вселенського театру людства, котрі з незапам’ятних часів розігрували лише свої (як і ми сьогодні!) неповторні ролі і гідні того, аби про них пам’ятати.

    Говорити про Людину, Час і Простір – це те ж саме, що й намагатися обійняти неосяжне. Та, незважаючи, можливо, й на зухвалість, таки хочеться про людей, котрі зустрічалися на шляхах життєвих, і особливо про своїх побірчан написати теплу, веселкову книжку і вам, читачу, судити, чи бодай на дещицю вдалося це мені.

    Ця книжка подібна Говерлі, вибравшись на котру, перед вами відкриється нескінченність Простору і Часу… Тож тих, хто хоче якомога більше пізнати цей неосяжний і трепетний світ, хто небайдужий до своїх витоків, кого бентежать помережені павутинням зморшок обличчя, в котрих зачаїлись Час і Мудрість, кого захоплює гордий і свободолюбний український народ, свідченням чого і був Майдан-2014, хто читає поміж рядками текст, у примітках якого іноді йдеться значно більше, і розуміє стан моєї душі: адже на заході літ хочеться дивитися на схід сонця… – запрошую до нашої подорожі в минувшину з оглядом на сьогодення.

    Тим, хто не має змоги придбати книгу в магазині, досить відправити листа на електронну пошту автора: petrkpn@yandex.ua

     

    Просмотров: 564 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 1
    0
    1 Олена   [Материал]
    Книга, між іншим, дуже цікава і пізнавальна. Читається легко і швидко. Рекомендую! Хто придбає - не пожалкує. Дякую автору за задоволення. Гроші за таку об'ємну за розміром і змістом книгу невеликі.

    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Май 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии