Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 303

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Февраль » 11 » Ох, як сміялася баба Гапа!!!
    20:33
    Ох, як сміялася баба Гапа!!!

     Петро Войт

    Її розкотисте «га-га –га!» було чути від її воріт до Глібіцької дороги, від Калантирівського ставка до «Желічки». Була вона легкої вдачі, тож сміх її лунав часто і жителі Побірки здаля впізнавали його. У свої 82 роки баба Гапа була сповнена енергії, та ноги вже за нею не поспівали, і вона мусила все частіше відпочивати на лавочці біля воріт. Крім веселої вдачі вона була, за її висловом, ще й дуже «люботіпна».

    Хата баби Гапи займала панівну позицію: біля її тина від Калантирівки до контори проходила стежка і центральна дорога на Соболівку, оминаючи Білашів ярок. Пройти мовчки мимо баби Гапи неможливо ні старому, ні малому. Старших розпитає про здоров’я, про картоплю, поросят; малих — про тата й маму, братів і сестер. Тож — баба Гапа знала все, що робилося на даний момент в Побірці.

    Якось шофер Іван Скота йшов з роботи і баба Гапа, як завше, зачепила словом. Поговорили про різне, а потім Іван і каже: «Бабо Гапо, Ви довго прожили, багато бачили на цім світі, то скажіть — чи можуть черви в солі завестись?» «Та ні, — каже баба, — такого не буває». «Отож і я так думав до вчорашнього дня. Та от біля Круглика, в соболівському глинищі, сільповська машина з сіллю буксувала-буксувала і перевернулась. От сіль і висипалася. Так ото я їхав і хотів собі відро солі набрати. Зачерпнув, а там, матінко рідна, — червів аж кишить! То так і не набрав я солі». Розповів Іван цю історію бабі Гапі та й пішов. Довго баба сиділа на лавці, поки не смеркло. Погано спалося їй, ледве діждалась вона коли сіріти почало за вікном, взяла костура й торбину  і, таки не вірячи Івану, почовгала до того глинища. Довго й тяжко баба Гапа йшла туди зо 5 кілометрів, а назад шпарила, як 50-ти річна молодиця, аж куріло за нею. Ніякого сліду солі ні з черв’яками, ні без, звісно, не було... Такого крику і таких кучерявих прокльонів тракторний стан ще не чув. Баба Гапа саме туди рвонула шукати Івана, цього анцихриста і бузувіра. Та Іван ще зранечна поїхав у рейс і обминула його ця громовиця.

    Півроку Іван Скота ходив то долинами, то поза городи, а потім попросив пробачення  у баби Гапи. Так вони і помирилися. І знову можна було чути її розкотисте га- га-га!.. А зараз від хати баби Гапи і сліду не зосталося — тільки лисина городу, яку тепер обробляють такі ж старенькі бабусі Сурмачихи.

    Ох, як гарно сміялася баба Гапа!!!

     

    Просмотров: 420 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Февраль 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    232425262728

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии