Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 285

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Декабрь » 12 » ОСОБЛИВОСТІ ПОКРИВАННЯ МОЛОДОЇ У ВЕСІЛЬНОМУ ОБРЯДІ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ
    22:54
    ОСОБЛИВОСТІ ПОКРИВАННЯ МОЛОДОЇ У ВЕСІЛЬНОМУ ОБРЯДІ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

    Максим Пилипак,

    кандидат історичних наук

    Анотація: на основі експедиційних записів, архівних джерел і наукової літератури, в статті  розглядаються особливості обрядодії покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля. Результатом дослідження стало виявлення регіональних та локальних особливостей проведення обрядодії. Крім того, у середині ХХ ст. зафіксовано побутування давнього та пізнього покривання, що свідчить про тяглість збереження традиційної культури. Виявлено місце та час здійснення обрядодії. Особливу увагу приділено аналізу традиційної атрибутики та обрядовим чинам (свахи, свекруха, старший боярин, мати, нанашка), які брали участь у покриванні молодої. При здійсненні обряду виявлено використання хусток різної кольорової гамми. У окремих населених пунктах досліджуваного регіону виділяється обряд спільного покривання молодої і молодого. Спорадично зафіксовано звичай пов’язування молодої тією хусткою, яку вона подавала на сватанні молодому. Поодиноко зафіксовано звичай перетанцьовування молодої із неодруженими хлопцями після покривання.

    Ключові слова: весільний обряд, покривання, атрибутика, весільні чини

    Аннотация: на основе экспедиционных записей, архивных источников и научной литературы, в статье рассматриваются особенности обряда покрывания невесты в свадебном обряде Восточного Подолья. Результатом исследования стало выявление региональных и локальных особенностей проведения обряда. Кроме того, в середине ХХ в. зафиксировано бытование древнего и позднего покрывания, что свидетельствует о сохранении традиционной культуры. Выявлено место и время совершения обряда. Особое внимание уделено анализу традиционной атрибутики и обрядовым чинам (свахи, свекровь, старший боярин, мать, нанашка), которые принимали участие в покрывании молодой. При совершении обряда выявлено использование платков различной цветовой гаммы. В отдельных населенных пунктах исследуемого региона выделяется обряд совместного покрывания молодой и молодого. Спорадически зафиксирован обычай повязывания молодой тем платком, который она подавала во время сватовства молодому. Одиночно зафиксирован обычай перетанцовывания молодой с неженатыми парнями после покрывания.

    Ключевые слова: свадебный обряд, покрывания, атрибутика, свадебные чины

    Дослідження регіональних традицій всіх видів матеріальної та духовної культур українців є одним із актуальних питань сучасної етнології, оскільки вивчення етнокультурної специфіки різних етнографічних зон дає можливість з’ясувати стан збереження, характер побутування та виявлення тенденції зникнення та інноваційних змін традиційної обрядовості.

    Метою нашого дослідження є аналіз особливостей обрядодії покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля – регіону з характерними етнокультурними зв’язками українців з багатьма етносами, що склались упродовж різних історичних періодів: входженням до складу різних держав та сусідством з Модавією, що позначилось на особливостях культури цього регіону, зокрема, його південно-східної частини, що охоплює Могилів-Подільський, Ямпільський, Піщанський райони Вінницької області, розташовані у смузі міжетнічного молдавсько-українського порубіжжя.

    Важливими джерелами для вивчення весілля Східного Поділля, що висвітлюють стан весільної обрядовості як загалом, так і окремих її етапів, є публікації В. Борисенко [33], Г. Танцюри [35] Т. Тисячної [36], Ю. Шахової [37] та ін. В межах зазначеного регіону дослідження присвячені даній проблематиці обмежуються працею Н. Черняк [38], яка розглядає обряд покривання молодої на прикладі села Слободище Іллінецького району Вінницької області.  Таким чином, актуальність обраної нами теми зумовлена відсутністю узагальнюючого дослідження обрядодії в межах Східного Поділля.

    Покривання молодої у весільному обряді було найдраматичнішим моментом, адже вона прощалася із дівуванням, набувала статусу жінки. В. К. Борисенко виділяє побутування двох видів покривання: найдавнішого, що поширене у південних та більшості західних районів України – покривання голови нареченої відбувається в домі молодої; пізнього, що відбувається в домі молодого, при якому голову молодої покривав сам молодий, що є не характерним для більшості районів України. За традицією, цей обряд мала виконувати приданки або свекруха; [33, с. 219]. Як показує матеріал, у деяких населених пунктах досліджуваної території покривання молодої здійснюють на подушці. Обрядодія побутує у Вінницькому, Бершадському, Козятинському, Літинському, Шаргородському районах Вінницької області та Летичівському районі Хмельницької області. Локальною особливістю села Юхимівка Шаргородського району Вінницької області є покривання молодої у молодого на руках:  Молодий сидить на стільці, йому на руки ставлять подушку, садять молоду [27, Арк. 3]. Має місце покривання молодої на кожусі, яке побутує у окремих селах Вінницького, Літинського, Шаргородського, Теплицького районів Вінницької області та Летичівському районі Хмельницької області. Так, у селі Стрільники Шаргородського району Вінницької області покривання також здійснювалося на руках молодого [25, Арк. 9]. Покривання молодої на кожусі поодиноко зафіксований у центрі Вінницької області у селі Слобода Дашківецька та на південному сході – село Брідок. Польовий матеріал показав, що у південних районах досліджуваній території поширене покривання обох молодих. Ця обрядодія зафіксована у Бершадському, Могилів-Подільському, Шаргородському, Чечельницькому, Теплицькому районах Вінницької області. У нашому дослідженні детально описано поетапність дій при покриванні, а також його послідовність та учасників виконання. Так,  знімання вінка здійснювали різні особи. У селах Вінницького, Калинівського, Козятинського, Липовецького, Іллінецького, Шаргородського районів Вінницької області це робила мати молодої: Мати знімає вельон і розплітає косу [7, Арк. 20]; Мати знімає вінок так, щоб нічого з голови не впало [25, Арк. 9]; Мати з хлібом-сіллю підходить до нареченої-доньки і каже, що хоче їй щось розказати. Дочка нахиляється над хлібом і мати з дружкою розбирає вінок на голові і одягає хустку [28, Арк. 7]. Мати молодого знімає вінок у селах Вінницького, Крижопільського, Козятинського, Оратівського, Іллінецького, Шаргородського районах Вінницької області та Красилівському районі Хмельницької області. Так, у селі Сокиринці Вінницького району Вінницької області, косу колись розплітав старший брат, а тепер на це мають право тільки мама і свекруха. Наречена при цьому сиділа у молодого на руках [4, Арк. 37];  Покриває свекруха такою гарною, терновою хусткою [7, Арк. 21]. Поширеною є традиція, коли знімання вінка здійснюють свахи – у Барському, Бершадському, Козятинському, Літинському, Немирівському, Оратівському, Іллінецькому, Чечельницькому, Теплицькому районах Вінницької області. Так, у селі Перемога Козятинського району Вінницької області свахи молодих вилазять на лаву і стають позад молодих [29, Арк. 5]; По обох боках сідають свахи на лаву. Сваха молодого знімає вінок, молода не дається – підв’язується рушником. Свахи стають на лаву по обох боках від молодих, одягають: та, що від молодої – вінок, та, що від молодого картуз (чи шапку). Махають хусткою, намагаються несподівано «буцнути» їх – «цілують». Молоді бояться, щоб не набили їм гуль. Свахи міняються головними уборами та тарілками, на яких стоять чарки з горілкою. Та сваха краща яка пританцьовуючи у такт, одночасно випиває все з чарки тричі. Молодій натягнули каптур, а зверху пов’язують хусткою. Свахи сідають поруч з молодими, пють могорич між собою: «Хай нашим молодим буде щастя – здоров’я!» [3, Арк. 12]; Покривати молоду може мама або дві свахи: молодого і молодої. Молодій знімают велін, а закутуют білу хустку. Велін надівают дружці [10, Арк. 16]. Традиційним для південних районів досліджуваної території є знімання вінка молодої старшим дружбою, що пов’язано із традицією у весіллі молдаван і, очевидно, засвідчує зв’язки молдавської та української культур. На думку дослідників українсько-молдавського пограниччя такі обрядові дії є результатом етнокультурної інтерференції [34, с. 330]. Обрядодію зафіксовано у окремих населених пунктах Крижопільського, Могилів-Подільського, Томашпільського, Ямпільського районів Вінницької області. Так, у селі Франківка Ямпільського району Вінницької області старший дружба тримає перед нівєстою два патички на них хустка. Дружка тримає над головою нівєсти тарілку та стукає по ній вилками – вимагаючи у молодого гроші за господиню-молоду. А дружба в цей час намагається кинути хустку на молоду [21, Арк. 8]; Покриває старший дружба гарною хусткою, тримаючи її на двох ложках, при цьому пританцьовуючи. Косу розплітає теж старший дружба [14, Арк. 7]. Типовим для українсько-молдавського пограниччя є знімання вінка молодої нанашками [34, с. 332]. Обрядодія зосереджена у Ямпільському, а також набула поширення у Крижопільському районі Вінницької області. У селі Висока Гребля зафіксована локальна обрядодія: знімання вінка відбувається у молодого на руках, нанашка знімає вінок і закручує молоду хусткою, якою вона була перев’язана [13, Арк. 34].            Локальною особливістю села Цвіжин Вінницького району Вінницької області є знімання вінка рідним  братом молодої: брат знімає вінок, а свекруха покриває. Якщо у молодої не було брата, то косу розплітав хрещений батько [5, Арк. 6]. Як показав матеріал, пов’язування хустки молодій на досліджуваній території здійснювали різні особи. Так, у селах Вінницького, Барського, Гайсинського, Козятинського, Літинського, Немирівського, Оратівського, Іллінецького, Чечельницького, Теплицького районів Вінницької області хустку молодій пов’язують свахи: Сваха молодого стоїть у кашкеті, молодої – у хустці. Молода сидить в молодого на руках, знову як при розплітанні коси, на кожусі чи на подушці. Знімають вінок і запинають хусткою [16, Арк. 8]; Зав’язують по-молодицькому [9, Арк. 12]. У селі Брідок Теплицького району Вінницької області побутує локальна традиція: Свахи покривають тією хусткою, яку купує невістці мати молодого, а тією, яку вона дала нареченому на сватанні, їх молодих,  перев'язують [24, Арк. 7]. Поширеним явищем є пов’язування молодої свекрухою. Обрядодія зафіксована у селах Вінницького, Калинівського, Козятинського, Могилів-Подільського, Іллінецького районів Вінницької області та у Красилівському, Летичівському, Теофіпольському районах Хмельницької області: Свекруха зав’язує молодицею [26, Арк. 9].

    Як показав матеріал, окрім свекрухи і свах, пов’язувати молоду міг старший боярин. Обрядодія поширена у Крижопільському, Томашпільському, Ямпільському районах Вінницької області.               

    У Вінницькому, Калинівському, Козятинському, Липовецькому, Іллінецькому, Шаргородському районах Вінницької області молоду пов’язувала хусткою мати: Пов’язує хустку мама [28, Арк. 7]; У молодої на весіллі, рідна мати пов'язує  [15, Арк. 22]; Мати знімає з молодої вінець, а тепер уже й фату, пов’язує їй хустку, цілує її [22, Арк. 6]. Характерною для південних районів досліджуваної території є обрядодія пов’язування хустки молодій нанашками. Звичай зафіксований у селах Крижопільського, Ямпільського районів Вінницької області: Нанашка знімає вінок і закручує її в хустку, якою вона була перев’язана [13, Арк. 35]; Фату знімає свекруха, а пов’язують нанашки [12, Арк. 7]. Локальною особливітю сіл Сологубівка та Кожанка Ортівського району є те, що пов’язування хустки здійснював молодий. Так, у селі Кожанка мати брала хліб-сіль, підносила до столу і клала хустку, знімла вінок, а молодий надівав хустку [19, Арк. 5]. Картографування польового матеріалу показало, що на всій досліджуваній території для пов’язування молодої використовували хустки різного кольору.      В окремих населених пунктах досліджуваної території молоду пов’язували тією хусткою, яку вона подавала на сватанні. Обрядодія побутує у Бершадському, Козятинському, Іллінецькому районах Вінницької області та у Красилівському районі Хмельницької області. Так, у селі Іванів Калинівського району на Вінниччині це була червона квітчаста хутка [11, Арк. 16], у селі Перемога Козятинського району Вінницької області традиційно – білого кольору [28, Арк. 5]. Локально особливістю села Митинці Красилівського району Хмельницької області крім пов’язування молодої хусткою, яку вона подавала на сватанні, є використання кількох хусток. Респондент Г. Г. Костюк розповіла:  «Приходить свекруха і хоче зав’язати тою хусткою, що молода подала молодому на сватанні. Цю хустку молодий має принести в переддень весілля: «Мені молодий приніс, і ше вкрав картіну (фотографію) з мене, до весілля…це крадуть, шоб молода не кучила (скучала) додому». Молода скидає хустку двічі, а за третім разом свекруха ложить гроші в хустку і так вже «молода потягнула хустку, бо вже є гроші» [30, Арк. 7]. Білою хусткою, як символ дівочої цноти, пов’язували молоду у селах Барського, Крижопільського, Іллінецького, Ямпільського, Теплицького районів Вінницької області: Покривали простою лляничко, білою [24, Арк. 7]. Респондент зауважила, що раніше брали одну хустку, а тепер використовують кілька – починаючи з простенької і до найкращої, але традиція класти гроші збереглась, не дивлячись на якість хустки. Шляхова М. Т. із села Хотьківці зауважила, що звичай покладання свекрухою грошей в хустку є новим: «За нашої пам’яті молода хустку не викидала, не пручалася, а зара, то я бачила, шо викидає, поки свекруха не покладе в хустку гроші. Є шо і вишневими пов’язували, є і голубенькі, біленькі, але головне, шоб в тій хустці були гроші!» [32, Арк. 6].

    Збереження давніх традицій у середині ХХ століття, а саме –  пов’язування молодої наміткою, зафіксовано у селах Козятинського та Іллінецького районів Вінницької області.

    Як показав матеріал, традиційною обрядодією при пов’язуванні молодої є викидання нею хустки, якою її зав’язують. Дана обрядодія носить символічний зміст: оскільки хустка є символом заміжжя, заміжньої жінки, то наречена, викидаючи її, показує своє небажання прощатись із дівуванням. Викидання хустки при пов’язуванні є одним з елементів весільного дійства, який побутує у більшій частині досліджуваних сіл і досьогодні. Обрядодію зафіксовано у селах Вінницького, Бершадського, Літинського, Немирівського, Оратівського, Іллінецького, Чечельницького, Теплицького районів Вінницької області, а також у Красилівському, Старокостянтинівському та Теофіпольському районах Хмельницької області. Так, у селі Пеньківка Літинського району Вінницької області молода тричі викидає хустку, а молодий не дає їй цього зробити [17, Арк. 17]; Молода викидала хустку два рази, а на третій раз її замолодичували [18, Арк. 22]; Молода пручається, а тоді її зав’язують по-молодицькому [9, Арк. 13]; Лише з третього разу наречена сідає на стілець [8, Арк. 8].

    Викидання хустки не побутує у південних порубіжних районах досліджуваної території, а саме: у селах Могилів-Подільського, Томашпільського, Ямпільського районів Вінницької області. Локальними особливостями весілля сіл Буша, Дорошівка, Слобода Бушанська, що в Ямпільському районі Вінницької області, вирізняється обряд покривання молодої, в якому простежуються українсько-молдавські зв’язки. На відміну від загальноподільського звичаю, за яким знімання вінка і пов’язування хусткою здійснюють різні особи: в першому випадку – свекруха, в другому – мати, у досліджуваних порубіжних селах виконання цих обох дій входить в обов’язки нанашки (сам термін «нанашка» є впливом молдавського значення «нуна» – хресна мама) і дружби: Нанашка розбирає молоду, а віночок кладе на голову старшій дружці. В цей час дружба гуляє (танцює), тримаючи в руках патички, на яких лежить хустка. Як тільки нанашка зніме вінок з молодої – дружба має накинути на неї хустку, дружка не дає цього зробити – відгонить [23, Арк. 8]. Потім дружба перекидає ці патички через хату, при чому, до одного з них прив’язували носову хустинку молодої, або її «квіту», ніби для того, щоб, молода більше сюди не поверталась [34, с. 330]. У селі Буша на сучасному етапі дослідження ця дія також збереглася, але дещо в трансформованому вигляді: вона проводиться перед тим, як мають сісти за стіл: «Як мають сідати за стіл – старший дружба перекидає через хату паличку, щоб трималася жінка в хаті. Ця паличка була перемотана платком – ніби, символ старшого дружби, ознака того, що він заводить всіх за стіл. Це робили, як весілля були в хатах, а як почали робити весілля в шалашах, то – перестали» [23, Арк. 8].   

    Локальною обрядодією села Малі Крушлинці Вінницького району Вінницької області є обрядодія змагання між дружками і світилками за місце, де покривали молоду – світилки і дружки чекають моменту, коли молоді встануть із стільця: котра перша сяде – швидше вийде заміж [6, Арк. 34]. Подібний варіант обрядодії зафіксовано у селі Слободище Іллінецького району Вінницької області, але тут змагання відбувається між дружкою і боярином: Дружка і боярин змагаються, хто швидше скаже «Добрий вечір» (хто пізніше –  ставить могорич) [31, Арк. 7]. 

    Після того, як молоду зав’язали хусткою, вона перетанцьовувала із усіма незаміжніми дівчатами: «Молода роздаровує дружкам лянти, цілується з кожною, зсовуючи їм назад віночки з косами, «щоб швидше віддавались», – про цю традицію писав Гнат Танцюра [36, с. 183].

    Як показав матеріал, обрядодія перетанцьовування молодої із незаміжніми дівчатами, побутує на більшій частині досліджуваної території, зокрема: у Вінницькому, Бершадському, Калинівському, Крижопільському, Козятинському, Літинському, Муровано-Куриловецькому, Піщанському, Іллінецькому, Чернівецькому, Шаргородському, Чечельницькому, Ямпільському, Теплицькому районах Вінницької області, а також у Красилівськом, Летичівському, Старокостянтинівському районах Хмельницької області: Молода перетанцьовує з усіма дівчатами, але спочатку з дружкою – садовить їх на стілець, де лежала подушка – прикмета швидкого заміжжя [4, Арк. 43]; Перетанцьовує з незаміжніми, накладаючи вінок – так по черзі вийдуть заміж [2, Арк. 23]; Перетанцьовує з дівчатами, покриваючи віночком  [11, Арк. 22]; Молода роздає незаміжнім дівчатам стрічки і танцює з кожною із них [16, Арк. 9]; Молода надіває фату дружкам і танцює з ними [20, Арк. 22]; Молода дарує стрічки дружкам і світилкам, своїм сестрам [9, Арк. 18]; Молода перетанцьовує з дружками, накладаючи їм на голову вінок. Також накладає вінок молодому і закриває вельоном очі [24, Арк. 8]; Молода накладає вельона на світилок, перетанцьовує з ними [30, Арк. 7]; Коли вже покрили молоду, то вона має танцювати з усіма незаміжніми дівчатами. Дівчата стають у коло, а молода спочатку танцює із дружкою, а потім по черзі вдягає на голову кожній дівчині фату і танцює у колі [10, Арк. 18]. Проте, перетанцьовування, яке є поширеним на Східному Поділлі, не згадується у описах українського весілля, ймовірно, обрядодія є запозиченою.

    Перетанцьовування молодої із незаміжніми дівчатами супроводжується певними обрядодіями, які покликані сприяти їх швидкому заміжжю. Проте при цьому дотримувались певних заборон. Так, респонденти із села Митинці Красилівського району Хмельницької області, Г. О. Шляхова та Горбатюк М. А. розповіли, що молода перетанцьовує з дружками і роздає їм лєнти, але ні в якому разі не можна давати стрічок з вінка [26, Арк. 9].

    Детальний опис обрядодії перетанцьовування вдалось зафіксувати у селі Зеленянка Крижопільського району Вінницької області, де молода танцювала не лише з дівчатами, а й з парубками, які ще не одружені, кладучи фату на плече, потім також зі своєю матір’ю, якщо вона видає останню дочку заміж, чи з матір’ю молодого, якщо останній син одружується. А далі молода закриває очі молодому, щоб більше не задивлявся на інших жінок [12, Арк. 8].

    Нехарактерним для північних районів досліджуваної території є обрядодія, зафіксована у селі Вернигородок Козятинського району Вінницької області, де перетанцьовування здійснюють бояри: Буяри перетанцьовують з дівчатами, яким накладають вельона [1, Арк. 15].

    Таким чином, у нашому дослідженні зафіксовано побутування у середині ХХ ст. двох видів покривання молодої: давнього покривання, що поширене у південних та більшості західних районів – покривання голови нареченої відбувається в домі молодої; та пізнього, що відбувається у домі молодого, коли голову молодої покривав сам молодий (Оратівський район Вінницької області). У населених пунктах південних та південно-східних районів Вінницької області виділяється обряд спільного покривання молодої і молодого.

    Пов’язування молодої хусткою здійснювали різні особи (свахи, свекруха, старший боярин, мати, нанашка), використовуючи при цьому хустки різної кольорової гамми:  білу, червону квітчасту. Спорадично фіксується давній звичай пов’язування молодої тією хусткою, яку молода подавала на сватанні молодому. Характерною для більшості сіл досліджуваної території, крім південних її районів, є обрядодія викидання молодою хустки, в яку її пов’язують.

    Обрядодія перетанцьовування молодої з незаміжніми дівчатами збережена у більшості населених пунктів досліджуваної території, поодиноко на півночі Вінницької області зафіксовано звичай перетанцьовування молодої із неодруженими хлопцями.

     

    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

    Архівні фонди Вінницького державного педагогічного університету

    ім.  М. М. Коцюбинського. Приватний архів В. А. Косаківського

    1. Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 6. Жорноклей Ю. О. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Вернигородок Козятинського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 17 Арк.

    2. Ф. 1. – Оп. 2. – Спр 24. Дроненко І. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Баланівка Бершадського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 26 Арк.

    3. Ф. 1. – Оп. 2. – Спр. 27. Клибанська А. Весільні звичаї та обряди с. Маньківка Бершадського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 29 Арк.  

    4. Ф. 1. – Оп. 3. – Спр. 18. Плахотнюк Л. Українські народні звичаї та обряди с. Сокиринці Вінницького р-ну Вінницької обл. Весільні звичаї та обряди. Рукопис. Арк. 10–48.

    5. Ф. 1. – Оп. 3. – Спр. 39. Лисак Т. А. Українські народні звичаї та обряди с. Цвіжин Вінницького р-ну Вінницької обл. Весільні звичаї та обряди. Рукопис. 9 Арк.

    6. Ф. 1. – Оп. 3. – Спр. 49. Герцун І. А. Весільні звичаї та обряди с. Малі Крушлинці Вінницького р-ну Вінницької обл. Рукопис. 45 арк.

    7. Ф. 1. – Оп. 3. – Спр. 80. Рудницька Н. В. Українські народні звичаї та обряди с. Бохоники, Вінницький р-н, Вінницька обл. Весільні звичаї та обряди. Рукопис. Арк. 12 – 21.

    8. Ф. 1. – Оп. 6. – Спр. 2. Бендата І. Українські народні звичаї та обряди с. Привільне Іллінецького р-ну Вінницької обл. Весільні звичаї та обряди. Рукопис. Арк. 9

    9. Ф. 1. – Оп. 6. – Спр. 10. Катюченко Ю. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Слобідка Іллінецького р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний набір. 25 Арк.

    10. Ф. 1. – Оп. 6. – Спр. 76. Мазур Н. Ю. Народні звичаї та обряди села Красненьке Іллінецького р-ну, Вінницької обл. Весілля. Арк. 5-25.

    11. Ф. 1. – Оп. 7. – Спр. 66. Волошина О. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Заливанщина Калинівського р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний набір. 32 арк.

    12. Ф. 1. – Оп. 9. – Спр. 1. Прикмета А. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Зеленянка Крижопільського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 11 Арк.

    13. Ф. 1. – Оп. 9. – Спр. 14. Килімник Р. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Висока Гребля Крижопільського р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний набір. 34 арк.

    14. Ф. 1. – Оп. 9. – Спр. 20. Ласауца Л. Л. Українські звичаї та обряди с. Вільшанка Крижопільського р-ну, Вінницька обл. Весільні звичаї та обряди. Рукопис. Арк. 5 – 9.

    15. Ф. 1. – Оп. 10. – Спр. 47, 48. Олійник Ю. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Костянтинівка Липовецького р-ну Вінницької обл. Рукопис. Арк. 10–31.

    16. Ф. 1. – Оп. 11. – Спр. 13. Зайцева О. В. Весільні звичаї та обряди с. Бірків Літинського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 11 Арк.

    17. Ф. 1. – Оп. 11. – Спр. 26. Губчакевич І. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Пеньківка Літинського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 36 Арк.

    18. Ф. 1. – Оп. 14. – Спр. 35. Даниленко Н. О. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Стрільчинці Немирівського р-ну Вінницької обл. Рукопис. Арк. 10–26

    19. Ф. 1. – Оп. 15. – Спр. 21. Марченко Т. Українські народні звичаї та обряди с. Кожанка Оратівського р-ну Вінницької обл. Весільні звичаї та обряди. Рукопис. 7 Арк.

    20. Ф. 1. – Оп. 16. – Спр. 1. Куляс О., Куляс С. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. Болгани Піщанського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 26 Арк.

    21. Ф. 1. – Оп. 27. – Спр. 3. Сандульська І. С. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди с. Франківка Ямпільського р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний набір. Арк. 6 – 9.

    22. Спр. М. Пилипака–4. Матеріали записані в с. Семенівка Шаргородського р-ну Вінницької обл. 11 листопада 2006 р. Комп’ютерний набір. 12 арк.

    23. Спр. М. Пилипака–10. Матеріали записані в с. Буша Ямпільського р-ну Вінницької обл. 24 липня 2007 року. Комп’ютерний набір. 9 арк.

    24. Спр. М. Пилипака–15. Матеріали записані в с. Брідок  Теплицького р-ну Вінницької обл. у 2003; 2006 роках. Комп’ютерний набір. 15 арк.

    25. Спр. М. Пилипака–16. Матеріали записані в с. Стрільники Шаргородського р-ну Вінницької обл. 10 листопада 2006  року. Комп’ютерний набір. 10 арк.

    26. Спр. М. Пилипака–17. Матеріали записані в с. Митинці Красилівського р-ну Хмельницької обл. 26 липня 2007 року. Комп’ютерний набір. 11 арк.

    27. Спр. М. Пилипака–22. Матеріали записані в с. Юхимівка Шаргородського р-ну Вінницької обл. 18 листопад 2005 року. Комп’ютерний набір 4 арк..

    28. Спр. М. Пилипака–23. Матеріали записані в с. Михайлівка Вінницького р-ну Вінницької обл. 14 липня 2007року. Комп’ютерний набір. 11 арк.

    29. Спр. М. Пилипака–24. Матеріали записані в с. Перемога, Козятинського р-ну Вінницької обл. 22 жовтня 2006 року. Комп’ютерний набір. 7 арк.

    30. Спр. М. Пилипака–25. Матеріали записані в с.  Митинці Красилівського р-ну Хмельницької обл. 28 липня 2007 року. Комп’ютерний набір. 14 арк.

    31. Спр. М. Пилипака–26. Матеріали записані в с.  Слободище Іллінецького р-ну Вінницької обл. 12 червня 2008 року. Комп’ютерний набір. 17 арк.

    32. Спр. М. Пилипака–32. Матеріали записані в с. Хотьківці Красилівського району Хмельницької обл. 24 липня 2007 року. Комп’ютерний набір. 9 арк.

    33. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди / В. К. Борисенко // Поділля : іст.-етнографічне дослідж. – К. : Вид-во незалежного культурного центру «Доля», 1994. – С. 217–228.

    34. Гаврилюк Н. К. Общее и особенное в семейной обрядности украинцев и молдаван / Гаврилюк Н. К., Курогло С. С., Лоскутова Л. Д. // Украинско-молдавские этнокультурные взаимосвязи в период социализма. – К., 1987. – 380 с.

    35. Танцюра Г. Т. Весілля в селі Зятківцях / Г. Т. Танцюра ; упоряд., ред.  М. К.Дмитренко, Л. О. Єфремова. – К., 1997. – 404 с.

    36. Тисячна Т. Весілля в с. Гордіївка Тростянецького району на Вінниччині : минуле і сучасність / Тисячна Т. // Народна культура Поділля в контексті національного виховання : зб. наук. праць. – Вінниця, 2004.– С. 126–129.

    37. Шахова Ю. Весілля у Брацлаві на Вінниччині  / Шахова Ю. // Народна культура Поділля в контексті національного виховання : зб. наук. праць. – Вінниця, 2004.– С. 120–126.

    38. Черняк Н. Покривання молодої у весільному обряді с. Слободище Іллінецького району на Вінниччині / Черняк Н. // Народна культура Поділля в контексті національного виховання : зб. наук. праць. – Вінниця, 2004. – С. 115–120.

    Статтю надруковано у збірці Матеріали до української етнології = Материалы к украинской этнологии = Materials to Ethnologi. Збірник наукових праць. Вип 13 (16) / [голов. Ред. Г. Скрипник] ; НАНУ ім. М. Т. Рильського. – К., 2014. – С. 83-89.

     

    Просмотров: 805 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Декабрь 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии