Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 291

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2018 » Февраль » 15 » Побірка: матеріали до краєзнавства Тепличчини.
    01:23
    Побірка: матеріали до краєзнавства Тепличчини.

    Професор Олекса Піддубняк

    м. Львів

     

    Побірка. В Центральному Державному Історичному Архіві в Києві (ЦДІАУК) зберігається метрична книга церкви св. Покрови с. Побірки (1756-1796, фонд 224, опис 1, одиниця зберігання 1028).

    Перша письмова згадка про Побірку належить до 1629 р., коли це поселення, як містечко, під назвою Ціма (Cima) ввійшло в Подимний реєстрі Брацлавського воєводства. Цей реєстр був вписаний у вінницьку гродську книгу 16 листопада 1629 р. Книга не збереглась, але з неї був зроблений випис даного реєстру, повторно вписаний у вінницьку гродську книгу у 1717 р. Звідси реєстр був опублікований у книзі: Архив Юго-Западной России, издаваемый Коммиссиею для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. Часть 7, том 2: Акты о заселении Юго-Западной России (1471-1668). Киев, 1890, с. 394-412.

    У 1633 р. це містечко під назвою Побірчинці (Poborczynce) зафіксоване в документі, що зберігається в ЦДІАУК (ф. 256, оп.1, од. зб. 41, арк. 42). Під тією ж назвою поселення згадується у 1642 р. в документі, який зберігається в Кракові (Archiwum Państwowe w Krakowie, zespół Archiwum Sanguszków, № 981).
    У 1647 р. містечко під назвою Побірчинці або Тьма (Poborczynce alias Tma) заховалося в колекції Оссолінських, що зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України (ф. 5, оп. 13, од. зб. 4094 ІІІ, арк. 118-119).

    Під назвою Побірка (Poborka), але з невизначеним статустом, містечко це чи село, поселення зустрічається в Подимному реєстрі 1664 р. Цей документ теж відомий із впису його у згадану вище вінницьку гродську книгу 1717 р., але теж не в повному обсязі.
    (Джерело: Крикун Микола. Кількість і структура поселень Брацлавського воєводства в першій половині XVII століття // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 2006, Том 252, с. 556-647. – Передрук у кн.: Крикун Микола. Брацлавське воєводство у XVI-XVIII століттях: Статті і матеріали. Львів: Вид-во Українського Католицького Ун-ту, 2008, с. 263-264).

    У 1650 р. це поселення було нанесене на мапі славетного французького інженера Ґ. Боплана, як містечко Побовка (Pobowka). (Див.: Спеціальна карта України Ґійома Левассера де Боплана 1650 року. Мірило 1:450000. Київ
    ; Львів, 2000; а також: Map, A.2.b.iv Delineatio Specialis et Accurata Ukrainæ {Top Sheet 3} 1650 /Reproduced with the permission of the Bibliothèque nationale, Paris).

    В подимному реєстрі 1775 р. Брацлавського воєводства зустрічаємо й Побірку (wieś Poburka) (Magazin für die neue Historie und Geographie / Angelegt von D. Anton Fridrich Büsching. - Halle, 1782. - Bd. 22), яка на той час належала до Соболівського ключа і мала 111 димів.

    З Офірного реєстру Брацлавського воєводства 1789 р., який зберігається в Бібліотеці Польської академії наук в Курніку (Biblioteka PAN w Kórniku, oddział rękopisów, rkps 1221), випливає, що на той час це село належало до Ладижинського ключа і Брацлавської парафіі.

    На рубежі XVIII-XIX ст. в селі Побірці (рос. Поборка) було 129 дворів і належало воно до Гайсинського уїзду.

    У 1791 р. село належало до Брацлавського повіту.

    Інформація про євреїв в селі міститься у книзі: Архив Юго-Западной России, часть 5, т. 1-2: Переписи еврейського населения в Юго-западном крае в 1765-1791 гг. Киев, 1890. Маються на указі реєстри за 1765, 1776, 1784, 1787, 1790, 1791 рр.

    Село зазначене на картах Базилія Севериновського (Mapa województwa bracławskiego i kijowskiego …/ W opracowaniu Bazyliego Sewerynowskiego; зберігається в Російському державному військово-історичному архіві - РГВИА, фонд: Военно-ученый архив, од. зб. 19989; рубіж XVIII-XIX cт., під номером 417) і Олександра Яблоновського (під назвою
    Pobirka) (Atłas historyczny Rzeczypospolitej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie: Epoka przełomu z wieku XVI-go na XVII-sty. Dział II-gi: „Ziemie Ruskie” Rzeczypospolitej / Opracował i wydał Aleksander Jabłonowski. – Warszawa; Wiedeń, 1899-1904).

    Реєстр церков Теплицького деканату, поданий року 1781, дня 5 травня.
    Церкви-парафії: <...> 38. с. Побірка (Poborka): сповідалося 580 осіб; не сповідалося – 130; охрещено – 30; померли - 6; шлюбів – 4.
    (Джерело: Центральний державний історичний архів у Санкт-Петербурзі - далі: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 919).

    Таблиця Гайсинського деканату, подана у 1782 році.
    Парафія: <...> 22. Побірка (Poborka): будинків 130; сповідалось 651 особа; не сповідалась 1 особа; дітей – 170; народилося: хлопчиків - 12, дівчаток - 13; шлюбів – 5; померло: чоловіків – 6, жінок - 5.
    (Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1016).

    Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1785, дня 4/15 травня в Радомишлі.
    Парафія: <...> 21. Побірка: будинків - 110, сповідалося 521 осіб; дітей - 130; народилося: хлопчиків - 18, дівчаток - 17; шлюбів – 4; померло: чоловіків - 16, жінок - 18.
    (Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1071).

    Таблиця Гайсинського деканату, подана на генеральній конгрегації року 1786, дня 3 травня за н. ст. в Радомишлі.
    Парафія: <...> 21. Побірка: будинків - 111, сповідалося 540 осіб; дітей - 205; народилося: хлопчиків - 19, дівчаток - 12; шлюбів - 5; померло: чоловіків - 6, жінок - 4.
    (Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1078).

    Таблиця Гайсинського деканату, списана в 1787 р. дня 2 травня за н. ст.
    Парафія: <...> 21. Побірка: будинків - 120, сповідалося 719 особи; дітей – 128; народилося: хлопчиків - 25, дівчаток - 27; шлюбів - 14; померло: чоловіків - 3, жінок - 5.
    (Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1092).

    Таблиця з Гайсинського деканату, подана на генеральній Конгрегації року 1793, 19.VI в Радомишлі.
    Парафія: <...> 21. Побірка: осель - 128, чоловіків: до 15 років - 157, понад 15 років – 320; жінок: до 15 років - 143, понад 15 років – 302; придатні до сповіді 753, непридатні до сповіді – 177.
    (Джерело: ЦДІАСП, фонд 823, опис 3, справа 1174).

    Під номером 90 це село зазначене на карті Подільської губернії 1797 р. Парамона Дьяконова [Карта Подольской губернии, разделенной, по новоконфированным его Императ-го Вел-ва штатам, на поветы или уезды: Каменецкой, Летичевской, Ушицкой, Могилевской, Литинской, Винницкой, Брацлавской, Ямпольской, Ольгопольской, Гайсинской и Еленской. Сочинена 1797 года. Масштаб в карте: в дюйме английском 10 верст / Сочинил Подольской губернии землемер Парамон Дьяконов. 1. Гайсинский уезд (весь в бывшем подлин<ном> Брацлав<ском> в<оеводст>ве; з севера на юг). – ЦГВИА, ф. ВУА, спр. 20924].

    Відомість, укладена в Подільському губернському правлінні, про міста, містечка, села і хутори, розташовані в Подільській губернії, з даними у них, скільки після поділу губерній з 1797-го є дворів і по 1803 рік чоловічої статі осіб.
    VI. Гайсинський повіт.
    <...> 42. Побірка (Поборка): дворів: у 1775 р. - 111, у 1797 р. – 129, осіб - 214.
    (Джерело: Центральний державний воєнно-історичний архів у Москві, ВУА, 18946).
    (Подані вище матеріали виявив професор Львівсвкого університету Микола Григорович Крикун, який охоче запропонував користуватись ними краєзнавцям Побірки та всієї Тепличчини через цей блоґ).

    Гайсинський повіт.
    <...>
    § ІІІ. Міста і села з правом громади.
    <...> Потоцького Станіслава, графа, Генерал-Ад’ютанта і Кавалера
    <...> Ключ Бубнівський:
    <...> в Побірці душ чоловік 433.
    (Джерело: Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie guberni Podolskiey z rycinami i mappami przez X. Wawrzynca Marczyńkowskiego. Tom III. Wilno: Drukiem Józefa Zawadzkiego, typografa imperatorskiego uniwersytetu, 1823. С. 179)

    В с. Побірці приєднані з унiї до православ’я 5 жовтня 1794 р. церква в ім’я Покрови Пресвятої Богородиці і священик Михайло Пашута.
    [Джерело: Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии (Каменец-Подольск), 1876, вып. 2, с. 16].

    1) Побірка (Poborka) aбо Побірці (Poborce) – село, Гайсинського повіту, окружна поліція Теплик, волость Соболівка, католицька парафія Ладижин, має 237 осель, 129 мешканців, 1479 десятин селянської землі, млин, церкву, побудовану у 1763 році, наділену 69 десятинами землі, 1842 парафіян. Належить до Бубновецького ключа графині Олександри Потоцької;
    2) Побірка (Poborka) - фільварок маєтку Теплик, Гайсинського повіту, 530 десятин орної землі.

    (Джерело: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych Krajów Słowiańskich / Wydany pod redakcyą Bronisława Chleboskiego, magistra nauk filologiczno-historycznych b[yłéj] Szkoły Głównéj Warszawskiéj, Władysława Walewskiego, obywatela ziemskiego, kandydata nauk dyplomatycznych Uniwersytetu Dorpackiego według planu Filipa Sulimierskiego. Tom VIІІ. Warszawa: Wyłącznym Nakładem Władysława Walewskiego, 1887, s. 345).

    VI.
    Гайсинський уїзд.
    <...> 2. В басейні річки Собу, притоки Богу.
    <...> Побірка, село між річками Собом і Удичем. На селянських полях курган.
    (Джерело: Сецинский Е. Археологическая карта Подольской губернии. – В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве. Том 1. Москва, 1901, с. 247).

    Побірка – село, розташоване на плоскогір’ї, яке перетинається двома невеличкими струмками, що посеред села зливаються в одну річку Самець, або Суху Тьму, ліву притоку ріки Богу. На північний схід за 5 верстов знаходиться містечко Соболівка з поштовим відділенням, а за 9 верстов – залізнична станція „Гайсин” Уманської вітки. Побірка вважається окремою парафією з самостійною церквою ще з середини XVIII століття, але час заснування самого поселення невідомий. Входило воно до складу маєтків графів Потоцьких і в даний час належить графові Костянтину Костянтиновичу Потоцькому. Населення складається лише з православних селян-українців, землеробів, числом 1089 чоловіків і 1079 жінок; частина з них (понад 50 осіб) належала до колишніх однодвірців*, які згодом приписались до селянської громади. Нині існуюча в Побірці дерев’яна, трикупольна під залізним дахом церква побудована у 1763 році й посвячена на честь Покрови Пресвятої Богородиці; окремо від неї, теж дерев’яна, дзвіниця. Іконостас у храмі п’ятиярусний, обновлений позолотою й живописом у 1871 році. У 1843 році церква була розширена прибудовою до неї північного і південного приділів, пономарні й ризниці на кошти поміщиці графині Олександри Потоцької. Церковної землі 63 десятини 485 сажнів, в тому числі присадибної 2 десятини 1819 сажнів. Причтові приміщення й будинки дуже зістарілі. Церковно-парафіяльна школа, перетворена зі школи грамоти, існує в Побірці з 1875 року.
    (Джерело: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. Выпуск девятый: Приходы и церкви Подольской епархии / Под ред. священника Евфимия Сецинского. - Каменец-Подольск, 1901. - С. 337; Репринтне видання: Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2009. - Серія: Бібліотека української краєзнавчої класики).
    * Однодвірці були окремою групою державних селян у Росії, що вийшла з дрібних „служилих людей”, які у XVI-XVII ст. охороняли південні і південно-східні кордони Московії. Деякі з них мали кріпаків, але більшість були власниками лише одного двору. В Україні однодвірці з’явились у XVIII ст. як переселенці. У 1866 р. однодвірці були прирівнені до селян.

    Затвердження на посаді церковних старостів: <...> Свято-Покровської <церкви> с. Побірки <...> селянин Аверкій Цмокалюк на перше триріччя.
    [Джерело: Подольские епархиальные ведомости (Каменец-Подольск), 1904, часть оффициальная, № 1-2, с. 3].

    Дочка протоієрея Олена Немировська офірувала 100 крб. на побудову нового храму в с. Побірці Гайсинського уїзду.
    [Джерело: Те саме, 1904, 29 травня, № 22].

    <...> Повсюди на Поділлі ткацьким промислом займаються корінні мешканці, селяни-українці <...>
    Дані кореспонденського обстеження:
    <...> Побірка:
    Кількість дворів, зайнятих ткацтвом – 40.
    Кількість осіб, зайнятих ткацтвом – 40.
    Кількість дворів, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 1.
    Кількість осіб, зайнятих овчинно-кожушним промислом – 1.
    Пора року промислу – взимку.
    Загальна кількість дворів – 504.
    Загальна кількість чоловіків – 1253.
    Загальна кількість жінок – 1245.
    Усього людей – 2498.
    Кількість дворів з різним промислом – 58.
    Кількість осіб, пов’язаних з промислом – 58.
    (Джерело: Трофимов Л.Т. Ткацкий промысел в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 191, 244).

    <...> <Кустарна деревообробка.>
    У Соболівській волості <за даними експедиційного обстеження> найбільші пункти <цього промислу> містечко Соболівка з 22 кустарями, село Глибочок з 17 і село Метанівка з 11; в інших (Михайлівка, Антонівка, Шиманівка, Побірка, Петрашівка, Брідок) від 2 до 7.
    (Джерело: Александрович Г. Кустарные древодельные промыслы в Подольской губернии. – В кн.: Кустарные промыслы в Подольской губернии / Под ред. Прусевича А. Киев, 1916, с. 533).

    Колгоспник Ляний Андрій написав до редакції райгазети про те, що в побірській артілі „Комунар” листоношею виділено Гончарука С., батька якого викрито, як ворога народу. Цей „листоноша” затримував доставку газет і листів колгоспників.
    Перевіркою встановлено, що факти, зазначені в листі Ляного, вірні. Райконтора зв’язку повідомляє, що Гончарука з роботи листоноші знято.
    [Джерело: За більшовицьку перемогу (Теплик), 1934, 1 січ.]

    Додаток.

    Петро Кондратюк

    Через дорогу від колишньої школи досі, навіть гордо, в центрі села на підвищені стоїть дерев’яна церква, збудована, неподалік старої церкви, в зруб із товстих, давно зчорнілих і ладно обтесаних дубів. У Центральному державному історичному архіві України в Києві (ЦДІАУК) зберігається метрична книга церкви св. Покрови села Побірки (фонд 224, опис 1, одиниця зберігання 1028). Там йдеться про те, що церква в селі була збудована (за Польщі) в 1763 р. У 1843-му (уже за Російської імперії) вона була розширена прибудовою до неї північного і південного приділів, пономарні і ри́зниці хоча за кошти польської (!) поміщиці Олександри Потоцької. Церковної землі було 63 десятини 485 сажнів, зокрема присадибної – 2 десятини 1819 сажнів (1 десятина – близько 1 га). Іконостас у храмі – п’ятиярусний, обновлений позолотою і живописом у 1871 р. У 1911 р. неподалік збудували уже нову церкву. Осторонь – дерев’яну дзвіницю.

     

    Просмотров: 107 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Февраль 2018  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
       1234
    567891011
    12131415161718
    19202122232425
    262728

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии