Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 287

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2017 » Сентябрь » 6 » Працівники Теплицького будинку культури займаються написанням історії Теплика. Частина 3.
    20:06
    Працівники Теплицького будинку культури займаються написанням історії Теплика. Частина 3.

    Фото: Францішек Салезій Потоцький

    Анатолій Сумішевський

     

     

    Діяльність графа Францішека, людини відповідальної і не байдужої відмітила  тогочасна преса. Так в 1912 варшавський часопис "Wieś i Dwór” («Село і двір», №1) на 16-19 сторінках опублікував фоторепортаж, який дає уяву про стан справ в ординації.

    Даний матеріал був знайдений в Інтернеті львівським професором Олексою Піддубняком. До нас він надійшов з далекої весни 1912 року. Репортаж про першу механізовану оранку на полях Тепличчини, а точніше – села Малої Мочулки. Тоді на замовлення власників Теплицько-Ситковецької ординації варшавська фірма "Альфред Гродський” надіслала трактори і плуги разом з обслуговуючим персоналом на чолі з інженером Тадеушем Івашкевичем.

    Репотаж, знайдений в Інтернеті нашим земляком, нині львівським професором Олексою Піддубняком, розповідає про першу механізовану оранку на полях Тепличчини, а точніше – села Малої Мочулки, весною 1912 року. Тоді на замовлення власників Теплицько-Ситковецької ординації варшавська фірма "Альфред Гродський” надіслала трактори і плуги та їх обслуговуючий персонал на чолі з інженером Тадеушем Івашкевичем.

    У ній автор зазначає, що "Дослідження проводилися з 30 липня по 8 серпня (1912 року) в маєтку графа Францішека Потоцького, Велика Мочулка (ключ Теплицько-Ситковецький), в губ. Подільській, в повіті Гайсинському. Поле, на якому відбувалося випробовування техніки , знаходилось на відстані 1 км від фільфарку і являло собою рівний простір з невеликим нахилом (від 3 до 5°/00) в східному напрямку)» (с. 299).

    Наприкінці статті доктор Краузе згадує учасників експериментів: «Зі свого боку, вважаю за необхідне висловити щиру подяку пану інженеру Тадеушу Івашкевичу за вагому технічну і організаційну допомогу , без якої проведення експерименту не вдалося б, та надіжерерові Герману Вехрову і пану інженеру Блажейовському за велику технічну допомогу при проведенні дослідження (с. 336) (18).

    Зауважимо, що автор цього дослідження д-р Ян Краузе (1882-1969) у 1924/25 - 1925/26 рр. був ректором Гірничої Академії в Кракові.

    Подія, описана в часописі "Wieś i Dwór”, старанно зафіксована на світлинах, що стали окрасою нарису. Крім того, інж. Тадеуш Івашкевич, як аматор фотосправи,
    захоплений  красою Поділля, не оминув нагоди зняти надзвичайно цінні для історії нашого краю світлини з краєвидів с. Малої Мочулки.З них у всій красі постає збудована у 1764 р. церква св. Апостола Євангеліста Іоанна Богослова, і зруйнована в 30 роках Хх століття, чарівні куточки села. Не менш цікаві світлини виконані й іншими аматорами.

    Подаю в перекладі з польської мови цей нарис і пропоную краєзнавцям, особливо, юним, так само старанно фіксувати події, що відбуваються в нашому краї, його красу, розповіді старших людей, все, що стосується такої динамічної історії Тепличчини. На жаль, прізвища автора нарису, журналіста з Умані, який приховався під криптонімом К.Л., встановити поки-що не вдалося. Але це лише питання часу.

    Проф. Олекса Піддубняк» (19).

    Потрібно також зауважити, що на відміну від своїх предків граф Костянтин, і його син Францішек державні посади в Російській імперії не займали, займались лише своїми маєтками і політикою. Більше всього їх цікавила громадська діяльність.

    Наприклад, разом з Феліксом Конечним граф Францішек створив журнал «Czas» в стилі політичних кореспонденцій. В 1918 році разом з сім’єю виїхав до Польщі. До листопада 1918 року працював в Центральному Обивательському Комітеті в Україні, створеному для захисту поляків. По поверненню в Польщу осів в Кракові. Співпрацював з «Часом». Наслідуючи покликання, добре послужив Польському Публіцистичному агентству. Публікувався в його бюлетенях - в "Католицькому огляді" і "Годині". Належав до прибічників правого націоналістичного крила в політиці. Після травневого замаху, не відразу, в грудні 1927 року, оголосив про співпрацю з політичними організаціями - "Безпартійним Блоком Співпраці" і "Союзом".У листопаді 1927 року став шефом Духовного Департаменту в Міністерстві Релігійних справ і Публічного Освячення.

    У 1930 році відтворив уряд для переговорів з Автокефальною Православною Церквою в Польщі. Прагнув до союзу Церкви, раніше усього православного духовенства, з народом. Створив відділ православної теології у Варшавському університеті, був ініціатором трансляції православного богослужіння по Польському радіо (розробив проект декрету рівноправ'я релігій на Польському радіо). Був нагороджений багатьма нагородами, зокрема, Папським Хрестом за заслуги перед католицькою церквою. (20)

    Слід сказати, що результати діяльності на Тепличчині Потоцьких стали можливими завдяки спогадам вдячних тепличан, для яких вони були зразком відповідальності, чесності, порядності, не байдужості та якості, та архівних матеріалів, до яких теплицьким історикам ще потрібно добратись.

    На жаль, сьогодні слідів діяльності Потоцьких в Теплику дуже мало. Причина цьому очевидна. В радянські часи дореволюційну історію якщо не знищували, то замовчували. Правдивих фактів молоде покоління взагалі не знало і, на жаль, не знає до цього часу. Завдання сьогоднішніх дослідників полягає в поверненні втраченого Теплику, а щоб його історія була справжньою потрібно її писати правдивою. Ця справа має бути колективною і потребує багато часу і сил. Надіюсь, нам вистачить терпіння, розуму і сил, щоб з ним справитись. А ще для написання історії селища потрібен осередок, яким за звичай є краєзнавчий музей з цінними експонатами і науковими працівниками.

    Однак, тільки письмових згадок для відновлення місцевої пам’яті буде мало. Не менш важливим є збереження видимих історичних артефактів , що збереглись до нашого часу. На жаль крім костелу, будинку графського управляючого та монастирських лікарняних будівель Тепличчина не може похвастатись великою кількістю пам’ятників архітектури, що дійшли до нашого часу. Час не пожалів ні «палацика» в Теплику, ні панських будинків в селах району, навіть польського цвинтару, про який нагадують лише окремі надгробні плити. В роки радянської влади більша їх частина була знищена, як і зруйнований разом з цукровим заводом костел в селі Соболівці. Чудові по міцності будівлі - пам’ятники архітектури індустріальної епохи знищили вже за роки незалежної України. Закриття і знищення цукрового заводу привело до великої сільської трагедії. Більше чотирьох тисяч робітників заводу змушені були кидати свої оселі і виїжджати поза очі в пошуках роботи, що привело до вимирання життя в колись більше ніж десятитисячному заможному селі. Така сама доля спіткала і цукровий завод в селі Удич. Його закрили вже після революції Гідності. Вже немає залізної дороги, що вела до заводу, а скоро не стане і самих його будівель. Кілька років вже не працює збудована колись гуральня Потоцьких, яку вони здавали в оренду пану Немекші. Те саме може статись із будинком Потоцьких в Теплику, відомим під назвою «Червона лікарня». До революції 1917 року в цьому будинку мешкали тільки управляючі Потоцьких. Графська сім’я мешкала за мужицьким ставком в тепер неіснуючому «плацику», в районі середньої школи № 2. На щастя, завдяки публікації польського журналу «Село і двір» за 1912 рік, ми маємо унікальне фото сім’ї управляючого графа Потоцького – пана Андрича, зроблене на терасі будинку управаляючого.

    Крім вищеназваних, сьогодні ще існують частково діючі господарські будівлі Потоцьких, такі як олійня в селі Кивачівка, чи водяний млин в селі Степанівка.

    Припущені старшими поколіннями помилки мусять нас їх виправляти, тому основна проблема краєзнавців району сьогодні – збереження пам’ятників культури, що за відсутністю коштів є великою проблемою. Це стосується закінчення реставрації теплицького костелу, в якому планується відновити будинок сімейного типу для дітей-сиріт, відбудови костелу в Соболівці, збереження управительського будинку («Червоної лікарні») в Теплику.

    ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

    1. http://cyclowiki.org/wiki/Умань 2.https://uk.wikipedia.org/wiki/Станіслав_Ревера_Потоцький 3.https://uk.wikipedia.org//wiki/Станіслав_Владислав_Потоцький 4.https://uk.wikipedia.org/wiki/Францішек_Салезій_Потоцький 5.https://uk.wikipedia.org/wiki/Станіслав_Щенсний_Потоцький 6.https://ru.wikipedia.org/wiki/Потоцкий,_Станислав_Станиславович 7.http://www.wilanow-palac.pl/stanislaw_septym_potocki_dygnitarz_i_kolekcjoner_petersburski.html 8.http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/103615/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9 9.Подольскія Епархіальныя ведомости. 1 августа № 15. 1873 года. - с.542-543. 10.Rochniki obydwóch zgromadzeń… s. 229. Kraków 1912. 11.Maria Małgorzata z Radziwiłów Franciszkowa POTOCKA Z moich wspomień. Krakow-Teplik.Wydawnictwo LTW ul. Sawickiej 9, Dzekanów Leśny 05-092 Łomianki 2010 12.Сайт Теплицької районної адміністрації. 13. http://www.wilanow-palac.pl/hrabina_augustowa.html 14. Maria Małgorzata z Radziwiłów Franciszkowa POTOCKA Z moich wspomień. Krakow-Teplik.Wydawnictwo LTW ul. Sawickiej 9, Dzekanów Leśny 05-092 Łomianki 2010 15. Maria Małgorzata z Radziwiłów Franciszkowa POTOCKA Z moich wspomień. Krakow-Teplik.Wydawnictwo LTW ul. Sawickiej 9, Dzekanów Leśny 05-092 Łomianki 2010 16. Там же. 17. Krauze J. Techniczne badanie pługa parowego fabryki fl. Ventzki w Grudziądzu // Przegląd Techniczny, 1913, tom 51, nr 20, s. 280-282; nr 22, s. 299-301; nr 23, s. 317-324; nr 24, s. 332-336. 18. Часопис Wieś i Dwór. 1912 р., № 1, - с. 16-19. 19.http://piddubnyak.blogspot.ru 20.http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/index/polskij_sled_poslednego_vladelca_teplika_francisheka_salezija_potockogo/0-67

     

    Просмотров: 119 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Сентябрь 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    252627282930

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии