Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 285

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2016 » Май » 4 » Притча
    16:27
    Притча

    Фото сайту "Вікіпедія": Данило Іванович Кулиняк

    З дозволу дружини, письменниці Наталі Околітенко ми маємо можливість опубліковати на сайті вірші видатного українського поета, журналіста, прозаїка, публіциста, історика і еколога Данили Івановича Кулиняка.

    «Данило Кулиняк народився 2 квітня 1948  року на Дрогобичині в сім'ї священнослужителя.

    1951 року його найближчих родичів вислали з Галичини в Херсонську область. 1957  року вони повернулися наЛьвівщину.

    1963 року закінчивши Сокальську школу-інтернат Данило вступив до Херсонського мореплавного училища, звідки в грудні 1964-го був виключений. 16 грудня  заарештований за створення підпільної молодіжної націоналістичної організації «Вісники свободи України» й антирадянську агітацію та пропаганду. Понад рік працював на Херсонському текстильному комбінаті.

    1966 року Данило Кулиняк вступив до Московського літературного інституту імені Максима Горького, який закінчив у 1972-му. У 1967—1972 роках працював археологом,  науковим співробітником у  Роменському краєзнавчому музеї що на Сумщині [1]. Квартирував там у Євгена Адамцевича — кобзаря, завдяки якому зберігся відомий «Козацький марш».

    Восени 1972 року переїхав із Ромнів до Києва, де якийсь час перебував на нелегальному становищі. У березні 1973-го Данило Кулиняк виступив на суді над Іваном Дзюбою на його захист, після чого був незаконно направлений на службу в армію — на Забайкалля. Повернувшись звідти у 1976 році, оселився в Лютежі Вишгородського району  на Київщині й став державним інспектором рибоохорони на Київському водосховищі.

    На час вибуху реактора на Чонобильській АЕС, з 25-го по 29 квітня 1986 року перебував у відрядженні якраз на Чорнобильщині, внаслідок чого тяжко хворів, кілька разів потрапляв до лікарні. Після катастрофи на АЕС Данило Кулиняк став одним із ініціаторів заснування спеціалізованої історико-культурницької евпедиції в «зоні відчуження» й керівником її Чорнобильської групи.

    Іван Кавалерідзе і Данило Кулиняк біля пам'ятника Шевченку в Ромні. Літо 1969 року.

    Данило Іванович Кулиняк — один із натхненників створення української екологічної організації «Зелений світ» автор численних книжок і понад трьох тисяч публікацій у вітчизняних та зарубіжних ЗМІ член Національної спілки письменників України (з 1987 року), Національної спілки жуналістів України (з 1993 року), має звання «Заслужений журналіст України». Він — лауреат кількох премій за журналістську діяльність і літературну творчість. У грудні 2012 року Данила Кулиняка нагородили премією імени Олександра Олеся, яку заснувала громадська організація «Сумське земляцтво у Києві», за найкращу збірку лірики «Підводний материк»[2]. У липні 2013 року він одержав  іменин Івана Франкау галузі інформаційної діяльності (номінація «За найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації») за нарис «Благочестя нерушимий блюститель Данило Братковський». Публікація містить матеріал про українського поета і громадського діяча Данила Браткоського, якого закатовано в Луцьку в листопаді 1702 року[3].

    З початку 1990-х активно співпрацював із українською редакцією радіо «Свобода», був оглядачем редакції журналу «Надзвичайна ситуація», головним редактором журналу «Натураліс — все про довкілля». Окремі його твори перекладено російською, латиською і польською мовами.

    Данило Кулиняк — директор Всеукраїнського благодійного фонду імени Петра Калнишевського, головний редактор часопису Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих «Зона».

    В останні роки життя хворів. Помер 5 січня 2016 року в Ірпіні. Похований 8 січня на Ірпінському цвинтарі.»

    Джерело: https://uk.wikipedia.org.

     

    ПРИТЧА

    Данило Іванович Кулиняк


    Світ був юний, мов ранок, людство наче дитина.
    Все живе на планеті святкувало весну
    Добрі й хижі бажання прокидались в людині -
    Це дрімуча прокидалась  зі сну.

    Одному з племен жив мудрець сивочубий
    Все він знав, все він відав і все розумів.
    Він мав розум - як сонце. І не те що вже люди
    Навіть Бог дослухався до його мудрих слів.

    І забрав його Бог всемогутній на Небо.
    Щоб дізнатись, як люди на світі живуть
    Які помисли,що для щастя їм треба.
    Щоб з ним разом пізнати й осмислити суть


    Раптом стогін болючий долинув до неба-
    Це ридала, безсила з біди::
    "Я вмираю, я хвора, мене втішити треба....
    Люди добрі, подайте хоч краплю води".

    Стрепенувся мудрець; Там страждає людина
    На землі допомоги нещасна чека.
    Я повинен там бути цієї хвилини!"
    ,,, І повисла в розгубі господня рука.

    Поминули віки. Світ лишився без зміни.
    Бог його не покращив - не знав як не вмів.
    Бо сказати не встиг, що зробить для людини
    Той мудрець. . Він на поміч людині спішив.
     

    ***

    Як ми покинем цей іскристий світ,

    У нім, мабуть, не зміниться нічого,

    Лиш обірветься неспокійний слід

    Та ледь зітхнуть непройдені дороги


     

    І буде мудро шелестіти сніг:

    Миттєвий на руці та вічний в світі.

    Попереду - найтяжчий переліг.

    За ним -пітьма і безконечність миті.

     

    Ми будем повертатися у сни,

    А може, перетворимось в прокляття:

    Кінець зими і перший день весни -

    Кінець початку чи кінця початок?

    Так, буде мудро шелестіти сніг,

    І оновлятись навесні природа.

    І на одній з непройдених доріг ,

    Впаде зерно в щемкім чеканні плоду.

     

    Все буде як було. Лише в ріці,

    Що випливає з небуття  узгір’я,

    Тремтітиме сльозою на щоці

    Чеканням довгим зболене сузір’я.

     

     

    Просмотров: 179 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Май 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии