Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 307

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2013 » Октябрь » 12 » Пустотливий вітерець.
    21:45
    Пустотливий вітерець.
     Валентина Тигипко

    Спекотний літній вітерець вривається до задушливої кімнати через відчинені балконні двері, заглядає в складки старих, зношених і вицвілих на сонці за довгі роки гардин, пробігає по стінах, обнишпорює кутки, ніби там когось шукає, і тихенько заглядає під ліжко, щоб звідти нишком спостерігати за всім тим, що діється в цих маленьких хоромах. 
    Пустун… Він такий наївний, думає, що його ніхто не запримітив. Моє зірке око й гострий слух і бачать, і чують його. І ця гра в хованки веселить мене. Мені хочеться підвестися з-за столу і, як колись у дитинстві, погратися з ним. Але я не роблю цього. Я нишком спостерігаю за бешкетником. 
    Ось він тихенько підповз до столу, лоскотнув за ногу, сподіваючись на те, що я, відчуваючи його дотик, пограюся з ним, як з пустотливим кошеням. Але я навіть не поворухнулась. Тоді він хитнув простирадлом на ліжку, перебіг на гардини, звідти перекотився на підвіконня і попестив своїм ніжним дотиком листячко Ісусового дерева, торкнувся колючок і від болю скрутився клубочком, цибнув на стіл, звідти скотився на мої коліна. Я відчула ніжний його дотик і розгледіла в цьому маленькому теплому створінні великі, голубі, широко відриті оченята, а в них прочитала прохання: «Пожалій, приголуб». Рука мимоволі потягнулась до цього пухнастого, кругленького створіння, а він, вередун, кліпнув своїми великими очицями, весело засміявсь і сповз на підлогу. А потім вихором пролетів по кімнаті, підняв зі столу листок, весело закружляв ним у повітрі й тихенько опустив на підлогу, стомлений важкою роботою. Переповз на ліжко, прошелестів настінним календарем, відраховуючи щось своє, продріботів ноженятами по дзеркалу, милуючись собою, задерикувато передражнив мене й так заходився бешкетувати, що захотілось зловити його за руку і, як неслухняного хлопчика, поставити в куток. 
    І тільки я піднялась із стільця, щоб впіймати його, як він, показуючи мені язика, випурхнув у відчинене вікно і принишк у листі розкішного каштана. 
    - Він, мабуть, розсердився, - подумала я. – Та це не біда. Він довго не всидить на одному місці, я знаю його. 
    Я прихилила двері, причинила вікно. Ось тепер можна й за ручку взятись. 
    У кімнаті запала тиша, ніхто не турбував мене, і на папері з’явились перші слова про спекотний день і пустотливого вітерця.

    Просмотров: 545 | Добавил: Валентина | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Октябрь 2013  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии