Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 307

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2014 » Март » 12 » Шевченкові слова пророчі…
    02:12
    Шевченкові слова пророчі…

     Фото сайту: "tarasshevchenko.at.ua"

    Олена Герасименко

    9 березня 2014. Не таке, як донині, особливе: 200-річне від народження Кобзаря. І ми, українці – не ті, раніші. Зовні немов такі ж – а інші. Щось у нас змінилося, змусило розправити плечі і підняти голови. Дивися, світе: ми – народ! Не бидло, не сіра безмозга маса, не раби – народ! Хто не відчув того душевного народження, чи відродження – того варто просто пожаліти – не доріс, бідолага! 
    У Києві – Шевченкове віче. Ми за останні місяці настільки звикли до цього слова, що навіть малюки знають, що це. Але сьогоднішнє – особливе. Майдан, здається великим злагодженим механізмом, ба, ні – правильніше сказати: душею. Бо тільки душа здатна так відчувати, дихати, переживати почуття. 
    Читають Шевченка: ті, хто недавно мужньо відвойовував на барикадах право бути Українським НАРОДОМ, кому пощастило не бути зачисленим до «небесної сотні». Читають прості смертні, котрих так цинічно хтось обзиває «пересічними», хоч вони охрещені також панами. Читають і ті, в чиїх руках мільйонні статки, але їм не байдужі народні проблеми і країна. Читають політики і міжнародні посли – на всіх мовах читають. Майдан розуміє без перекладу, бо переклад в цей час ні до чого - розмовляють серця. Рукоплещуть, скандують – у багатьох на очах сльози, що говорять значно більше, аніж слова. 
    У мене теж сльози. Я тягнуся до «Кобзаря» на книжній полиці, розкриваю на першій - ліпшій сторінці. Дарма, що в домашній квартирі, я з ними – тими, хто на столичному Майдані і у містах та селах, читаю вголос, хоч ніхто мене не чує. Головне, аби я чула. Я – мала краплинка у великому океані, і хіба так потрібно йому знати про мене? Головне, що я – в ньому. 
    Цей твір читаю не вперше, але вперше від його прочитання у мене перепиняє подих: немов Кобзар зараз, тут, чує і бачить все і переживає з нами разом все, що відбувається в нашій Україні нині. 

    ЄРЕТИК
    ШАФАРИКОВІ 


    Запалили у сусіда 

    Нову добру хату 

    Злі сусіди; нагрілися 

    Й полягали спати, 

    І забули сірий попіл 

    По вітру розвіять. 

    Лежить попіл на розпутті, 
    А в попелі тліє 
    Іскра огню великого. 
    Тліє, не вгасає, 
    Жде підпалу, як той месник, 
    Часу дожидає, 
    Злого часу. Тліла іскра, 
    Тліла, дожидала 
    На розпутті широкому, 
    Та й гаснути стала. 

    Отак німота запалила 
    Велику хату. І сім’ю, 
    Сім’ю слав’ян роз’єдинила 
    І тихо, тихо упустила 
    Усобищ лютую змію. 

    Полилися ріки крові, 
    Пожар загасили. 
    А німчики пожарище 
    Й сирóт розділили. 
    Виростали у кайданах 
    Слав’янськії діти, 
    І забули у неволі, 
    Що вони на світі! 
    А на давнім пожарищі 
    Іскра братства тліла, 
    Дотлівала, дожидала 
    Рук твердих та смілих. 
    І дождалась... Прозрів єси 
    В попелі глибоко 
    Огонь добрий смілим серцем, 
    Смілим орлім оком! 
    І засвітив, любомудре, 
    Світоч правди, волі... 
    І слав’ян сім’ю велику 
    Во тьмі і неволі 
    Перелічив до одного, 
    Перелічив трупи, 
    А не слав’ян. І став єси 
    На великих купах, 
    На розпутті всесвітньому 
    Ієзекіїлем, 
    І — о диво! трупи встали 
    І очі розкрили, 
    І брат з братом обнялися 
    І проговорили 
    Слово тихої любові 
    Навіки і віки! 
    І потекли в одно море 
    Слав’янськії ріки! 
     
    Сказано – Пророк!.. І не потрібно доколупуватися до глибин катренів великих провісників. Варто просто відкрити «Кобзаря». Не просто відкрити... Не просто читати… Не тільки сьогодні… 
    Не знаю, як нині (проте, чому не знаю? Здогадатися не важко: будь-яку вичерпну інформацію можна отримати в інтернет - мережах)…Ми в часи свого студентства жили менш розкішно, і при бажанні погадати послуговувалися мудрими книгами. Метод був доволі простий: ставилося запитання і відповідь на нього містилася на відкритій навмання сторінці. 
    Наші запитання давно переросли із простеньких «здам – не здам» до більш важливіших, навіть глобальних, як нині. А от відкрила «Кобзаря», а там… тільки розумій у рядках та між ними!

    Просмотров: 578 | Добавил: lgeras | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Март 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
         12
    3456789
    10111213141516
    17181920212223
    24252627282930
    31

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии