Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 296

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2014 » Сентябрь » 4 » Ще раз про останнього власника Теплика - Францішека Салези Потоцького.
    23:19
    Ще раз про останнього власника Теплика - Францішека Салези Потоцького.

    Фото з архіву Анатолія Ковтуна: Францішек Салези Потоцький.

     

    Знайомство з книгою Малгожати Потоцької, дружини останнього власника Теплика Францішека Потоцького, викликала  неабияку зацікавленність людиною, яка залишила вагомий вклад в історії нашого селища. Але це є спогади дружини, яка цікавилася діяльністю свого чоловіка настільки, наскільки це стосувалось її особистого  життя. Хоча, якщо бути зовсім відвертим, то  нас цікавить все, що може пролити світло на характер та діяльність цієї загадкової для нас людини, а ще на забуті часи, про які ми знаємо зовсім мало.

     Нещодавно, завдяки Анатолію Григоровичу Ковтуну мені вдалось познайомитись  з фрагментом  книги Вікторії Колесник «Відомі поляки в історії Вінниччини», де публікується  біографічна довідка про останнього власника  Теплика. Гадаю, що і вам, шановний читач, теж буде цікаво познайомитись з цією невеличкою історією.

    Потоцький (Potocki) Францішек Салези (1877-1949) – політичний, державний і суспільний діяч, журанліст, криптонім: efpe  (ефпе). Народився 14 лютого в Печері Брацлавського повіту. Був правнуком Станіслава Щенсни Потоцького, правнуком Ярослава, онуком Константи (1816-1857) і Юзефи Тизенгаузів, сином Константи Юзефа (1846-1909), першого теплицько-ситковецького ордината, і Яніни (Йоанни) з Потоцьких (1851-1928). Мав братів і сестер: Марію (26.06.1878, Печера – 9.01.1930, Козлувка, заміжню (шлюб 6.09.1897 в Немирові) за графом Адамом Міхалом Замойським, Яна Томаша 5.03. 1880, помер 9.07 1972 в Варшаві, одруженого (15.06.1904 в Парижі) з графинею Йоанною Замойською, Венчислава Томаша Александра 23.06.1881, Печера, помер 16.04.1888 там же), Зофію Барбару 4.12.1883 Печера, 1974, Томаша Константи 7.08.1886, Печера – 1914) та Александра Венчислава (3.04.1889, Печера – 20.02.1907, Варшава).

    Францішек Потоцький отримав домашню освіту, потім закінчив гімназію в Одесі й Олександрівський ліцей у Петербурзі (1900). Цікавився філософією, театром, соціальними питаннями, медициною, окультизмом, спіритизмом. 16.06. 1903 одружився в Олиці з Марією Малгожатою Радзівілл, дочкою князя Фердинанда та княгині Пелагії із Сапєгів. З того часу і до смерті батька мешкав з дружиною в скромному, як на багатого дідича дерев’яному будинку – «великому та зручному, хоч і негарномуу формі неошвейцарської російської дачі»[1] - у Теплику Гайсинського повіту. Влітку 1908 г. успадкував від батька Печеру й Теплицько-Ситковецьку ординацію (бл. 24 тис. дес.). Та ординація була утворена в 1892 р. внаслідок об’єднання в один маєток Теплицького ключа в Гайсинському повіті і Ситковецького – в Липовецькому. В Ситківцях Потоцькі мали цукроварню. Батько Францішека Потоцького отримав обидва ключі від своїх дальших родичів, онуків С.Щ. Потоцького: перший – від Александри Потоцької (доньки Станіслава Септима), другий від Вєнчислава Потоцького (сина Ярослава). Крім того, Потоцький разом з дружиною були власниками палацу Яблоновьских у Кракові, осередку культурного життя міста, і Рудки в Підляшші. У Рудці, в колишньому палаці Оссолінських Францішек заснував Музей регіональної історії. У Печері дещо перебував палац. Той двір аж до революції 1917 року утримував на рівні великопанського. Впорядкував у своїх українських маєтках бібліотечні й архівні фонди, основу яких становили рештки тульчиських та ситковецьких зібрань після С.Щ. Потоцького та його нащадків. Зокрема, 1913 р. в Печері, де тільки бібліотека нараховувала 15 тисю томів, працював відомий бібліотекар А. Пьотух-Кубліцький (складені ним каталоги були втрачені під час I світової війни).

    Францішек Потоцький був одним із співзасновників 1904 р. часопису «świat Słowiański», і, напевно, фінансував його значною мірою. Мав можливість тоді зустрічатися з такими визначними польськими інтелектуалами, як історик мистецтва М. Соколовький і філософ М. Здзєховський; останній зробив великий вплив на його суспільно-політичні погляди.  1 1906 р. перебував у Петербурзі, звідки надсилав листи до родини, за її дозволом частково опубліковані Р. Стажевським у часописі «Czas», як політична кореспонденція.

    Був членом ПТСГ і УЛСТ. Під час I світової  війни очолював печерське відділення і входив до наглядної ради теплицького віділення Польського товариства допомоги жертвам війни. У 1916 р. перевіз найцінніші родинні колекції до Одеси. Узимку 1917 року був вже в Києві, де виступив одним із співзасновників польського науково-визховного осередку, сконцентрованого у двох гімназіях і Вищих наукових курсах, перетворених потім у Польський унівеситецький колегіум. Від березня 1917 року входив до Польського виконавчого комітету – керівного органу політичного і суспільного життя тамтешнього польського середовища. Брав участь у III з’їзді польської органиізації в Україні (так званий Польський з’зд на Русі), який проходив у Києві 18-24 06. 1917 р. після Жовтневої революції переїхав з родиною до Одеси. До листопада 1918 р. працював тут у Центральному громадянському комітеті Королівства Польського в Росії. З Одеси того ж року виїхав до Польщі та замешкав у Кракові.

    Восени 1918 року розпочав роботу в редакції часопису «Czas». Писав численні статті на політичну, культурну, соціально-політичну тематику. Зробив великий внесок у створення 

    Польського публіцистичного агенства, писав статті для його бюлетенів. Крім того, у 1922-1927 рр. публікувався в варшавському часописі «Przegląd Katolicki». Був головою синдикату краківських журналістів у 1923 і 1927 рр., а також членом його правління 1928 р. Засідав у наглядовій раді часопису «Сzas» Був також пайовиком краківської видавничої спілки, співзасновником і головою ради Східного банку, створеного у травні1919 року на базі «Банкового дому Юзефа Тишкевича і спілки». Провадив також краківське відділення Кола поляків руських земель, утворене в жовтні 1919 року.

    Належав до табору національної правиці і від 1922 року входив до його правління. Від 1928 рокуу зв’язку з переходом на державну службу замешкав у Варшаві. 31.10.1928 став директором департаменту визнань у Міністерстві релігійних визнань і публічної освіти. На той час вийшов з табору національної правиці, редакції часопису «Сzas» і Сидикату краківських журналістів. На цій посаді вів довготривалі переговори з католицькою церквою справі конфіскованих царатом по уніатських маєтностей і лише за примасівського  правління кардинала Гльонда досяг остаточного порозуміння. У 1934 році розпочав також переговори з представниками аугсбурсько-євангелістської церкви, завершені декретом польського президента від 1936 р. одночасно було владнано правовий статус мусульман і караїмів. Найбільшу увагу присвятив православній церкві, зокрема в 1930 році представляв уряд у переговорах з автокефальною православною церквою в Польщі. Прагнув пов’язати правсолавну церкву, а передусім клір з державою як лояльних громадян. Старався підняти шляхом семінарій них і навіть університецьких студій рівень православного духовенства, яке представляло після католицької церкви найчисленнішу конфесію в Польщі. Його зусилля зустрічали сильну протидію Міністерства внутрішніх справ і міністерства військових справ, які почали проводити власну політику щодо православ’я, та представників православної конфесії, маючи інше -  примусове  навернення православних українців і закриття православних храмів, або їхню  передачу католицькій церкві. Внаслідок суперечки проправа православної церкви в Польщі Потоцький 14.09.1938 року подав у відставку.

    Свої зацікавлення окультизмом і спіритизмом виклав у праці « W wirze ezoteryzmu» («У вирі езотеризму», Краків 1923).Залишив у рукописах й інші праці в тій царині. Цікавили його історія та діяльність масонства. Мав численні міжнародні контакти, співпрацював з міжнародною спілкою примирення (International Fellowship of Reconciliation)? A в 1927 році був співорганізатором католицької конференції у Варшаві. Підтримував пан’європпейський рух, очолював польське кінематографічне товариство, засноване в 1922 році. Був відзначений командорським хрестом ордена Відродження Польщі, французьким орденом Почесного легіону (1935; отримав його, коли як представник польського уряду брав участь у відкритті пам’ятника А. Міцкевичу в Парижі), командорським хрестом і зіркою ордена Румунської корони, папським хрестом Pro Fide et Ecclesia in Russia Merito і медаллю за заслуги в пожежній справі ( був організатором  добровільних пожежних загонів у Печері й Рудні).

    Помер 6.10.1949  року в Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі. У шлюбі з Марією Малгожатою з Радзівілів (1875-1962), авторкою спогадів « Z moich wspomień» (Лон., 1983), мав дітей: Ігнаци 23.03.1904 Краків – 11.11.1937, Рудка), офіцера війська Польського, одруженого від 1931 р. з Ядвігою Дембіцькою, Ружу (15.04.1906, Краків – 7.07.1984, Йоганесбург), заміжню від 1939 р. за Казімежем Мицельським, Пелагію (16.10.1909, Краків – 1996), історика мистецтва, під час окупації зв’язкову штабу Краківського округу Армії Крайової, і Константи (26.06.1910, Ішль (Австрія) – 15.12.1988, Монтрезор)офіцера Війська Польського, учасника вересневої кампанії 1939 року, і жовніра Армії Крайової, осілого в Йоганесбурзі, одруженого від 1952 року з Анною з Реїв.[2]


    [1] Малгожата з Радзівілів Францішкова Потоцька «З моїх спогадів». с. 164. Ломянки -2010.

    [2] Вікторія Колесник «Відомі поляки в історії Вінниччини». с. 585-587. Вінниця. ВГМО «Розвиток» 2007.

     

     

    Просмотров: 448 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Сентябрь 2014  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    2930

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии