Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 287

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2016 » Февраль » 28 » Шкільний дзвінок
    20:11
    Шкільний дзвінок

    Петро Войт


    Хто не пам'ятає свій перший дзвінок, який подає голос у твою честь? Із завмерлим серцем і заздрістю ти дивишся, як височенний і сильний восьмикласник із першокласником на одній руці і з дзвіночком у другій, обходить всі класи, вишикувані для вітання першокласників. Дзвоник видає не зовсім мелодійний – переривистий голос, бо своїм мідним тілом таки важкуватий для дитячої руки.
    Потім буде багато перших, але чужих дзвінків. Та запам’ятається він, уже останній, в якому дотепер відчувається вилита в мідь радість, повага і смуток за шкільними роками. 
    Мабуть, немає в селах і містечках іншого місця, так протятого радістю, щастям, сміхом і надіями, як школа. Кожне деревце, кожен камінчик біля школи, всмоктував енергію сотень самих щасливих створінь на Землі – дітей. Такою енергією могла б позмагатися хіба що – церква, яка стоїть неподалік школи, правда, уже не діюча і без дзвонів.
    Навчали ж нас майже однаково: у школі по "Моральному кодексі будівника комунізму", а в церкві – згідно 10-ти Заповідей Божих. Правда, до церкви люди приносили свій смуток і просили прощення за свої гріхи, аби отримати краще буття десь там на небесах. У школі ж – всі надії спрямовувалися на "світле майбутнє", у віру у свої сили і правоту свою. В результаті школа є, а церкви, окрім будівлі, в ті часи не стало. Історичний казус в тім, що наша школа була в попівській хаті, а шкільним дзвоником був самий маленький дзвоник із закритої церкви.
    Пройшли роки. Відреставрували церкву. Знову подав голос головний церковний дзвін. Та не вистачає голосу того шкільного дзвоника, який заставляв щемливо битися серця сотень дітлахів.
    Тепер уже є й церква. А школи немає, вірніше – дітей в школі. Мабуть, місця, де була школа, не можна нічим займати. Бо там живуть сотні дитячих голосів, перших дівочих сліз кохання і величезних надій в те саме "світле майбутнє". (Може це тому, що навчалися під звуки церковного дзвіночка, ми й не стали затято-тупими атеїстами і, надіюся, що ніхто вже не полізе скидати церковні дзвони).
    Кажуть люди, що головний дзвін побірської церкви важив біля 360-ти кілограмів. Коли його скинули з дзвіниці – він тріснув і його кудись забрали. Можливо, аби відливати з бронзи наше "світле майбутнє". Та, мабуть, із тріснутого – цілого вже не збудуєш…

     

     

    Просмотров: 238 | Добавил: paul | Рейтинг: 0.0/0
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Февраль 2016  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    29

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии