Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 282

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2017 » Май » 31 » ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ РЕСПУБЛІКИ БАШКОРТОСТАН (за матеріалами експедицій 2016 р.)
    17:08
    ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНЦІВ РЕСПУБЛІКИ БАШКОРТОСТАН (за матеріалами експедицій 2016 р.)

    М.А. Пилипак

     

     

    УДК 392(477.43/.44)"19/20"

     

    Стаття присвячена особливостям традиційної культури українців Республіки Башкортостан і підготовлена в рамках науково-дослідної роботи в галузі історії, етнографії, мови, культури українського населення Республіки Башкортостан, виконаної членами Регіональної громадської організації «Республіканський національно-культурний центр українців Башкортостану «Кобзар» (м. Уфа).

    Об'єктом обстеження стали сільські населені пункти в історичних місцях компактного розселення українців на території Башкортостану (південно-західна, західна та центральна частини республіки). Результатом проведеного дослідження є збір цінного фольклорно-етнографічного та діалектологічного матеріалу, а також фото та відео фіксація побуту, елементів матеріальної культури у 5 населених пунктах.

    Ключові слова: традиції, культура, трансформація, дослідження.

    Дослідження традиційної культури українців Республіки Башкортостан, як малої етнічної групи, в умовах багатонаціонального середовища зберігає свою актуальність і наукову значимість з огляду на стрімкі асиміляційні процеси та зникнення традиційних форм культури.

    За свідченням науковців, переселенці з України постійно проживають на території Башкирії з першої половини XVIIІ ст. [3, с. 12].

    Згідно з даними перепису населення станом на 2010 р., на території Республіки Башкортостан проживало 39875 українців [1].

    Комплексний збір, перша систематизація та наукове узагальнення української народної творчості в Башкортостані пов’язані з діяльністю співробітників Інституту народної творчості та мистецтв Національної академії наук УРСР. Перебуваючи у воєнні роки в евакуації в Уфі, науковці організували експедиції для вивчення культури своїх земляків. Так, науковці як М. Плісецкий, В. Ільїн, П. Лисенко, Е. Володарська, М. Береговський та художник М. Давлєткильдєєв виїздили в квітні 1942 р. в Чишминський район, у березні 1943 р. – в Аургазинський та Давлєканівський райони [2, с. 14].

    Вагомий внесок у дослідження традиційної культури українців Башкортостану внесли В. Бабенко [3]; І. Карпухін [4], Д. Чернієнко [5], Ф. Ахатова [6;7]. Л. Брянцева [8]. Крім того, низку статей присвячених українознавчій проблематиці, зокрема весільній обрядовості, підготував автор представленого дослідження [9-14].

    Метою даної статті є аналіз традиційної культури українців Республіки Башкортостан за матеріалами експедиційних досліджень 2016 року.

    Загалом в ході експедиційних виїздів вдалося дослідити 5 населених пунктів, а саме: с. Степанівка (Аургазинський р-н.); с. Золотоношка (Стєрлітамакський р-н.); с. Бейгулово (Уфимський р-н); с. Ново-Київка і с. Боголюбівка (Чишминський р-н).

    Село Степанівка, Аургазинський район РБ

    Село Степанівка засноване у 1888 р., сучасне населення 381 особа, українці 39%.

    В селі Степанівка вдалося опитати 12 респондентів. У пам'яті старожилів села збереглася інформація про заснування села. Крім цього, інформатори розповіли про традиційні заняття українців, архітектуру, святково-обрядову культуру, традиційну медицину.

    Село Золотоношка, Стерлітамакський район РБ

    Село Золотоношка засноване у 1900 р., сучасне населення 563 особи, українці 57%.

    Під час експедиції вдалося провести опитування понад 10 респондентів. Учасниками експедиції зазначено, що у даному населеному пункті рівень володіння українською мовою, порівняно з іншими досліджуваними селами, є найвищим. Крім цього, у багатьох будинках старожилами збережені елементи традиційного українського інтер'єру: вишивка, предмети побуту і т. д.

    Варто зазначити, що учасникам експедиції пощастило побувати на республіканському фестивалі української пісні «Козацькому, славного роду – нема переводу», що проходив на базі українського історико-культурного центру «Золотоношка». У фестивалі взяли участь 7 колективів (6 з яких – українських) від яких вдалося записати 26 українських пісень. Загальна кількість учасників фестивалю склала понад 70 осіб.

    Відмінною рисою с. Золотоношка є побутування елементів духовної культури, що простежується в родильної, весільної та поминальній обрядовості.

    Село Бейгулово, Уфимський район РБ

    Село Бейгулово (рік заснування невідомий), сучасне населення 172 особи, українці – 1%

    В ході експедиції вдалося провести бесіду з двома старожилами села – Мусіною Кавсарією Тімербулатовною, 1940 р. н. і Сліпець (Головань) Катериною Михайлівною (1933 р.). Зокрема, Мусіна К.Т. виступила як експерт з оцінки міжнаціональних стосунків між українцями і оточуючим населенням, згадала, що в 50-ті роки минулого століття село Бейгулово було українським. Респондент зазначила, що в той час українці розмовляли українською мовою, співали українські пісні. Зі слів Сліпець (Головань) К.М. вдалося записати інформацію про історію переселення українців, особливості матеріальної (традиційний одяг, їжа) та духовної культури (фольклор).

    Село Ново-Київка, Чишминський район РБ

    Село Ново-Київка засноване у 1900-1901 рр., сучасне населення 14 осіб, українці – 1%.

    У процесі спілкування із старожилами с. Ново-Київка (було опитано 4 респондентів) вдалося зафіксувати цінний етнографічний матеріал. Зокрема, респонденти розповіли про історію переселення українців на територію Башкирії, ведення господарства, застосування посівних технік нетипових для тутешніх місць. Також респонденти зазначили, що не дивлячись на труднощі, в перші роки проживання на території Башкирії, переселенцям вдалося облаштувати свої господарства.

    Село Боголюбівка, Чишминський район РБ

    Село Боголюбівка засноване у 1899 р., сучасне населення 36 осіб, українці – 50%.

    В даному населеному пункті вдалося взяти інтерв'ю у 2-х респондентів – Рудченко (Лях) Ганни Іванівни, 1934 р., Масіча Олександра Павловича, 1938 р., Рудченко (Лях) А.І. розповіла про традиції, що існували в їх сім'ї, зокрема, докладно описала процес виробництва домотканого полотна. Також, розповіла про інші традиційні заняття українців – городництво, скотарство та ін.

    Крім цього, в населених пунктах Чишминського району вдалося поспілкуватися з місцевими жителями, які розповіли про історію своїх родин, сіл, в яких вони народилися або жили, особливості матеріальної та духовної культури. Інформатори розповідали, наприклад, про традиції проведення весіль, приготування деяких страв, про те, яким було повсякденне життя села в радянський період.

    За результатами експедиції можна зробити висновок, що найбільшої етномовної асиміляції зазнали українці в Чишминському (с. Ново-Київка, с. Боголюбівка) і Уфимському районах (с. Бейгулово), що пов'язано з їх малочисельністю у порівнянні з іншими досліджуваними населеними пунктами, а також близьким розташуванням до великого мегаполісу – міста Уфи. Традиційна культура українців більшою мірою зберігається в місцях їх компактного проживання (с. Золотоношка Стерлітамакського району і с. Степанівка Аургазинського району).

    В усіх обстежуваних населених пунктах зафіксовано побутування елементів матеріальної та духовної культури, що свідчить про збереження та тяглість традиції.

    Проте, незважаючи на це, традиційна культура українців Республіки Башкортостан зазнала значної трансформації, що пов’язано із цілим комплексом факторів, характерних для радянського часу: урбанізацією і відходом частини сільського населення від традиційних занять і способу життя; збільшенням загального рівня освіченості і формуванням у повоєнних поколінь нових світоглядних уявлень та цінних орієнтацій; державною ідеологією, спрямованою на втрату етнічної характеристики народів СРСР, традицій, релігійності; впровадженням нових інтернаціональних свят і т. д.

    Характеризуючи сучасний етнокультурний розвиток українців Республіки Башкортостан, слід зазначити, що в ньому простежуються наступні тенденції:

    • деякі національні традиції в середовищі українського населення Башкортостану як і раніше зберігаються, але вони поступово втрачаються під впливом загальних наднаціональних тенденцій соціально-економічного розвитку регіону;

    • важливими «культурозберігаючими» факторами виступають наявність у населеному пункті церкви, школи та інших елементів соціальної інфраструктури;

    • вагомий вплив на українців в області мови, матеріальної і духовної культур має близькоспоріднене російське населення, контактування з яким відбувається найбільш інтенсивно. Також відбувається засвоєння українцями деяких елементів культур башкир, татар, білорусів та інших народів, що проживають в Башкортостані (зокрема у весільній і родильній обрядовості, традиційній кухні);

    • в середовищі сільського населення старших вікових груп зберігається історична пам'ять та цінні відомості з історії окремих населених пунктів і в цілому краю;

    • значно довше елементи традиційної культури зберігаються в таких консервативних побутових формах як їжа, знаряддя праці, декоративно-прикладне мистецтво.

    Таким чином, проведене дослідження показало, що в процесі тривалої взаємодії місцевого українського населення з іншими слов'янськими і неслов'янськими народами Башкортостану відбувається активна за темпами і закономірна (об'єктивна) за своїм змістом трансформація національної традиційної культури. В свою чергу, в ході експедиційних виїздів вдалося зафіксувати збереження та побутування окремих елементів традиційної культури українців.

     

     

    ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

    1. https://ru.wikipedia.org/wiki

    2. Завези од мене поклон в Україну…Фольклор українцiв Башкортостану. Уфа: Изд-во Филиала МГОПУ им. М.А. Шолохова в г. Уфе, 1999. – С. 14.

    3. Бабенко В.Я. Украинцы Башкирской ССР: поведение малой этнической группы в полиэтничной среде. – Уфа, 1992. – 260 с.

    4. Карпухин И.Е. Фольклорно-этнографические взаимовлияния свадеб русских и украинцев Башкортостана (по наблюдениям и записям 1950 – 1990 гг.) // Украина – Башкортостан: связь времен / МГОПУ им. М.А. Шолохова. Уфа, 2001. С. 92– 110.

    5. Черниенко Д.А., Пилипак М.А. Село Казанка и украинцы Альшеевского района. К 120-летию села Казанка, 30-летию народного украинского фольклорного ансамбля «Чаровницы». Уфа: Изд-во УФ МГГУ им. М.А. Шолохова, 2012. – 134 с.

    6. Ахатова Ф.Г. Украинские песни в Башкортостане: историко-этнографическое исследование / Ф.Г. Ахатова. – Уфа: Гилем, 2000. – 146 с.

    7. Ахатова Ф.Г. Песенный фольклор украинских переселенцев в Башкирии. Киев; Уфа, 1995. – 240 с.

    8. Брянцева Л.И. О взаимосвязях русского и украинского свадебного фольклора современной Башкирии / Брянцева Т. // Фольклор народов РСФСР. – Уфа, 1975. – С.181–186.

    9. Пилипак М.А. Трансформация традиционной свадебной обрядности украинцев Башкортостана / М.А. Пилипак // Многонациональный регион как культурно-исторический феномен: VI Бусыгинские чтения. Материалы Международной научно-практической конференции посвященной 100-летию со дня рождения профессора Евгения Прокопьевича Бусыгина и 125-летию кафедры этнологии в Казанском университете. – 2013. – С. 215–219.

    10. Пилипак М. А. Проблемы сохранения традиционных обычаев и обрядов украинцев Башкортостана (на примере свадебной обрядности) / М.А. Пилипак // Восточная диаспора в контексте современных культурно-исторических и общественно-политических процессов на постсоветском пространстве // Первые Межд. Шевченковские чтения 16-18 марта 2012. – С. 310-314.

    11. Пилипак М. А. Свадебный обряд украинских переселенцев в Башкирии (историографический аспект) / М. А. Пилипак. // Башкортостан – Украина: наука, образование, культура в годы Великой Отечественной войны: Материалы Международной научной конференции (г. Уфа, 22 сентября 2011 г. ) / под. общ. ред. В.Я. Бабенко. – Уфа: Изд-во Уфимского филиала МГГУ им. М.А. Шолохова, 2011. – С. 115–121.

    12. Пилипак М. А. Весільна обрядовість українців Башкортостану / М. А. Пилипак. // Традиційна культура діаспори. Матеріали міжнародної конференції «Одеські етнічні читання». Одеса, вид-во КП ОМД, 2012. – С. 324–333.

    13. Пилипак М.А. Весільна обрядовість українців Альшеївського району Республіки Башкортостан / М.А. Пилипак // Актуальні питання культурології: Альманах наукового товариства «Афіна» кафедри культурології та музеєзнавства. – Вип. 14 / За ред. Проф. В.Г. Виткалова. – Рівне: РДГУ, 2014. – С. 21–26.

    14. Пилипак М.А. Свадебный обряд украинцев села Золотоношка Стерлитамакского района Республики Башкортостан / М.А. Пилипак // Этнокультурное наследие народов Южного Урала: история, этнография, религиоведение. Материалы Всероссийской научно-практической конференциию. – Оренбург: ООО ИПК «Университет», 2014. – С. 40–43.

     

    Pilipak M.A. The traditional culture of Ukrainians of the Republic of Bashkortostan (on materials of expeditions 2016)

    The article is devoted to peculiarities of traditional culture of Ukrainians in Republic of Bashkortostan and prepared in the framework of the research work in the field of history, Ethnography, language, culture of the Ukrainian population of the Republic of Bashkortostan, performed by members of the Regional public organization "Republican national and cultural center of Ukrainians of Bashkortostan "Kobzar" (Ufa).

    The object of the survey were rural settlements in the historic areas of compact settlement of Ukrainians on the territory of Bashkortostan (South-Western, Western and Central part of the Republic). The result of this research is to collect valuable folklore-ethnographic and dialectological material, as well as photo and video fixation of everyday life, elements of material culture in 5 settlements.

    Key words: tradition, culture, transformation, research.

     

    Пилипак М.А. Традиционная культура украинцев Республики Башкортостан (по материалам экспедиций 2016 г.)

    Статья посвящена особенностям традиционной культуры украинцев Республики Башкортостан и подготовлена в рамках научно-исследовательской работы в области истории, этнографии, языка, культуры украинского населения Республики Башкортостан, выполненной членами Региональной общественной организации «Республиканский национально-культурный центр украинцев Башкортостана «Кобзарь» (г. Уфа).

    Объектом обследования стали сельские населенные пункты в исторических местах компактного расселения украинцев на территории Башкортостана (юго-западная, западная и центральная части республики). Результатом проведенного исследования является сбор ценного фольклорно-этнографического и диалектологического материала, а также фото и видео фиксация быта, элементов материальной культуры в 5 населенных пунктах.

    Ключевые слова: традиция, культура, трансформация, исследования.

    Опубліковано: Пилипак М.А. Традиційна культура українців Республіки Башкортостан (за матеріалами експедицій 2016 р.) / М.А. Пилипак. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія Вип. 25. Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. О.А. Мельничука. – Вінниця: ФОП Корзун Д.Ю, 2017. – С. 238–241.

     

     

    Просмотров: 31 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 0
    Имя *:
    Email *:
    Код *:

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Май 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
    1234567
    891011121314
    15161718192021
    22232425262728
    293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии