Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 285

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2017 » Январь » 23 » Весільна обрядовість українців Башкортостану
    20:14
    Весільна обрядовість українців Башкортостану

     М.А. Пилипак

    УДК 391 (2 Рос. Баш – 4 Укр) П 32

     

    Анотація: на матеріалі польових записів, архівних матеріалів та наукової літератури в статті розглядаються особливості побутування весільного обряду українців Башкортостану.

    Ключові слова: весільний обряд, українці, трансформація, традиції.

    Одним із актуальних питань сучасної етнології є дослідження традиційної матеріальної та духовної культур українців Башкортостану, як малої етнічної групи, в умовах поліетнічного середовища.

    Метою даного дослідження є аналіз весільного обряду українців, які за свідченням науковців постійно проживають на території Башкирії з першої половини XVIIІ ст. [7, с. 12].   

    Комплексний збір, перша систематизація та наукове узагальнення української народної творчості, в тому числі і запис елементів весільного обряду та весільних пісень, в Башкортостані пов’язані з діяльністю співробітників Інституту народної творчості та мистецтв Національної академії наук УРСР. Перебуваючи у воєнні роки в евакуації в Уфі, науковці організували експедиції для вивчення культури своїх земляків. Такі науковці як М.М. Плісецкий, В.С. Ільїн, П.С. Лисенко, Е.И. Володарська, М.Я. Береговський та художник М.Д. Давлєткильдєєв виїздили в квітні 1942 р. в Чишминський район, у березні 1943 р. – в Аургазинський та Давлєканівський райони [10, с. 14] .

    Нажаль, тільки деякі матеріали зібрані дослідниками були опубліковані. Основна частина записів знаходиться у архівних фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, в яких знаходимо цінні відомості про весільний обряд українських переселенців: «Ве с і л л я ще зовсім недавно грали у багатьох селах. У Софіївці і Рублівці можна було спостерегати його два-три роки тому а у Софіполі перед самою Вітчизняною війною. Щоправда, весільне дійство вже скорочене, не триває цілий тиждень, як у «старосвітські» часи, але все ж не закінчується і в один день. Підчас весілля виконується ще й зараз багато обрядів і пісень. Нерідко можна зустріти молодицю, що добре знає все дійство»  [1, Арк. 190].

    Не дивлячись на це, як засвідчують записи, весільний обряд науковцям Інституту вдалось записати лише частково. Так, із усього комплексу послідовних традиційних весільних обрядодій, представлено окремі епізоди, а саме:  «розплітання коси», «запрошення на весілля», «збирання поїзду молодого та його приїзд до дому молодої, вечеря», «зустріч молодого в домі молодої», «викуп молодої», «збір молодої до її нової родини». Сьогодні важко сказати, що стало причиною упущення дослідниками інформації про такі важливі етапи весілля як сватання, оглядини, дівич-вечір,приготування короваю, пов’язування молодої, тим більше, що факт їх побутування зафіксовано дослідниками у той, та в післявоєнний періоди [7, с. 213–226].

    Дослідники зазначають, що у весільному обряді українців Башкортостану збереглись назви основних весільних чинів таких як: «князь» і «княгиня» (молоді), «дружко», «піддружий», «боярин» («той, що біля молодого ухажує»), «свитілка» (сестра молодого і, взагалі, сторона його), «свашка», (братова жінка), та інш. [1, с. 190]. Їх перелік та роль у весільному обряді виділяється у пісні роду молодого перед його виїздом до молодої:

    До дівки, Михалко,

    До дівки!

    Чи маєш ти, Михалко,

    • [Тобто, чи треба йому чепуритися]

    Чи маєш ти кониченька

    •  

    Чи маєш ти світилочку

    •  

    Чи маєш ти свашечку –0

    •  

    Чи маєш ти старостоньку –

    Говоруна –

    Бо то чужая

    •  

    Щоб нам не було сорома![1,  Арк. 194].

     Окрім типових, характерних, для всієї території України весільних пісень учасникам експедиції 1940-х рр. вдалось зафіксувати локальний варіант пісні, яку виконують при викупі місця біля молодої в її домі:

    Посуньтеся, сови,

    Посуньтеся, сови,

    Нехай сядут соколи,

    Нехай сяде наш подолянок

    З Вашою подолянкою! [1, Арк. 194].

    Цікавим, на наш погляд, є вживання в пісні слів «подолянок» та «подолянка», які використані на позначення головних весільних персонажів – молодого та молодої. Самі респонденти не змогли відповісти, чому їх називають саме так, посилаючись на те, що так чули, і що в інших піснях цього не має.

    Ймовірно, що варіант пісні був привезений на територію Башкирії ще у другій половині XIX ст. переселенцями із етнографічного регіону України – Поділля, які тікали від безземелля [7, с. 26].

    Майже до другої половини ХХ ст. у більшості українських сіл, досліджених учасниками експедиції, збереглось використання у весільному обряді основних атрибутів, а саме: хліб, рушники, хустки, головні убори, кожух, подушка. Крім того українські переселенці зберегли і суть використання традиційної атрибутики, що в умовах поліетнічного середовища є не менш важливим.

    Вагомий внесок у дослідження весільного обряду українців Башкортостану вніс В.Я. Бабенко. За результатами чисельних польових експедицій ним було опубліковано монографію «Украинцы Башкирской ССР: поведение малой этнической группы в полиэтничной среде» [7]. Окремий розділ автор присвятив весільній обрядовості українців. Цінність даного дослідження полягає у тому, що автор наводить повний опис основних весільних етапів, їх аналіз, а також, акцентує увагу на міжетнічних впливах. Так, під впливом росіян у весільній обрядовості українців з’явилось нове закінчення весілля: «В’язання рушників», згідно якого родичі молодого та молодої беруть два рушники та, зв’язавши їх вузлом, тягнули в різні сторони. Вузол затягувався так, що його практично неможливо було розв’язати  («Щоб сім’я була така ж міцна») і кидають вузол під ліжко, де спллять молоді [7, с. 223].

    Архаїчний звичай у якому простежуються мотиви захисту та очищення зафіксовано у  обрядодіях зустрічі молодої в домі молодого, що пов’язані з вогнем та водою. Саме такий звичай привезений із України вдалося зафіксувати В.Я. Бабенку у селі Константино-Олександрівці, згідно якого при зустрічі невістки на подвір’ї або у воротах палили багаття, оскільки за народними віруваннями вогонь має очисну силу:  Костри це я палила, як оце женяця, то вже на воротях як їде жених, поїзд – тоді розжигаютькостьор, а на масляную – нє [3, Арк. 7].

    Як слушно зауважує В. К. Борисенко, такі дії повинні були захистити дім від впливу «чужої» сили [13, с. 306).

    ]. Л. Ф. Артюх вбачає у таких обрядодіях не лише очищувальну функцію вогню, а й пов’язує їх із обрядом переходу: «Після введення молодої в нову родину молоді одержують новий статус – дорослих, одружених – і приєднуються до нової соціальної структури» [4, с. 21]. «Передусім молода мусить пройти через очищення, щоб розвіяти сліди магічної сили, що вона могла дістати від своїх з ріжною метою, починаючи від свого увільнення аж до поневолення чоловіка», – пише Ф. Вовк [9, с. 277].

    Також цікавим з наукової точки зору є обряд зафіксований В.Я. Бабенком в с. Ново-ВоздвиженкаХайбулінського району, згідно якого в останній день весілля у молодого забивали кілок: в дім заносили солому і запалювали їх. Всіх присутніх пригощали горілкою та гасили вогонь, що символізувало закінчення весілля [8, с. 223]. Аналогічний обряд поширений і на території України. Так, в с. ПеньківкаЛітинського району Вінницької області цей звичай забивання кілка символізував припинення дітородної функції батьків молодих якщо вони одружували (віддавали заміж) останнього сина (доньку), а сам дерев’яний кілок забивали не просто в землю, а в поріг хати: «Якщо батьки віддають останню дитину, то їх вбирають у вінок, забивають в поріг кілок і возять батьків до річки купатися [2, Арк. 22]. О. Курочкін пов’язує причетність кілка до магії еротики і родючості, а забивання його в землю відтворює міфологему священного шлюбу [12, с. 63]

    Особливостям українського весільного обряду в Башкортостані присвячена стаття І.Є. Карпухіна «Фольклорно-этнографические взаимовлияния свадеб русских и украинцев Башкортостана (по наблюдениям и записям 1950 – 1990 гг.)»  [11]. И.Е. Карпухін зазначає, що крім спільних сюжетів весільних обрядів досліджуваних народів таких як: Сватання, ходіння до жениха за милом, баня, ранок в домі жениха з підготовкою весільного поїзда, приїзд весільного поїзда в дім батьків нареченої, викуп поїзжанами нареченої, її коси і місця для молодого за столом та ін. у цій спільності збереглось і не мало українських особливостей. Так, подруги молодої в очікуванні весільного поїзда співали українські пісні «Тече вода каламутна», «Як під вишнею, під черешнею», «Ой, мій милий вареничків хоче» [11, с. 94].

    Окрім інших, науковий інтерес становить трактування І. Карпухіним використання у весільному обряді традиційної обрядової атрибутики.

    Автор вважає, що те, що наречена наступає на подушку перед порогом дому молодого є впливом башкир та татар,  які  своїх наречених ставлять на подушку і дають ім. трішки меду та масла, щоб їх життя у домі чоловіка було солодким, а самі вони лагідними [11, с. 95]

    Дослідженням весільного обряду українців Башкортостану займаються і фольклористи, зокрема Л.И. Брянцева [8] та Ф.Г. Ахатова [6].

    Л.И. Брянцева у своєму дослідженні «О взаимосвязях русского и украинского свадебного фольклора современной Башкирии» характеризуючи російський та український весільний обрядовий фольклор акцентує увагу на спільному та відмінному, проводить паралелі.

    У своїй монографії «Украинскиепесни в Башкортостане»  Ф.Г.Ахатова приділяючи значну увагу весільному фольклору зазначає, що на сьогоднішній день сам обряд являє собою складний синтез традиційних українських елементів, сучасних, «загальнорадянських», стандартизованих, запозичених у інших народів [6, с. 108]

    Дослідження українських пісень Башкортостану стало об’єктом дослідження Ф.Г. Ахатової у її наступній монографії «Восточнославянскиепесни в Башкортостане» [5], основою якої стала докторська дисертація. У роботі на матеріалі фольклору росіян, українців та білорусів Башкортостану в контексті міжетнічної взаємодії автор виявляє механізм впливу поліетнічного середовища на поетику жанрів та специфіку фольклорних процесів, у тому числі і весільні пісні. Заслугою даного дослідження є те, що автор на основі аналізу весільних пісень описує основні етапи весілля, її трансформацію та скорочення, а також зникнення цілого ряду фольклорних зразків. Ф.Г. Ахатова зазначає, що при зникненні процесу творення таїнства  обряду, відсутній і присвячений йому фольклор [5, с. 87]. 

    Таким чином, проаналізувавши наукову література та архівні матеріали можна зробити висновок, що вивченню весільної обрядовості українців Башкортостану присвячено ряд досліджень, хронологічний зріз яких протягується від 1940- рр.. до початку ХХІ ст. Разом з тим, на сучасному етапі дослідження актуальність вивчення весільної обрядовості не втрачається, що пов’язано з сучасними етнічними процесами.

    Аннотация: на материале полевых записей, архивных материалов и научной литературы, в статье рассматриваются особенности бытования свадебного обряда украинцев Башкортостана.

    Ключевые слова: свадебный обряд, украинцы, трансформация, традиции.

    Аннотация: на материале полевых исследований, архивных материалов и научной литературы в статье рассматриваются особенности бытования свадебного обряда украинцев Башкортостана.

    Ключевые слова: свадебный обряд, украинцы, трансформация, традиции.

    The summary: on a material of field records, archival materials and the scientific literature, in article features of an existing of a wedding ceremony of Ukrainians to Bashkortostan are considered.

    Keywords: a wedding ceremony, Ukrainians, transformation, traditions.

     

     

    ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

    1. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (ІМФЕ). Ф. 12. –  Оп. 1. Спр. 4. Плісецький М.М. Фольклор українських поселенців Башкирії. Машинопис. 280 Арк.

    2. Архівні фонди Вінницького державного педагогічного університету ім.  М. М. Коцюбинського. Приватний архів В. А. Косаківського. Ф. 1. – Оп. 11. – Спр. 26. Губчакевич І. Українські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї та обряди  с. ПеньківкаЛітинського р-ну Вінницької обл. Рукопис. 36 Арк.

    3. Архівні фонди Уфимської філії Московського  державного гуманітарного університету ім.  М.О. Шолошова Приватний архів В.Я. Бабенка. Ф. 1. – Оп. Ф.1. – Спр. 1. Бабенко І.Я. Звичаї та обряди села Константино-ОлександрівкаСтєрлітамакського району Машинопис. 33 Арк.

    4. Артюх Л. Ф. Уявлення і заборони, пов’язані з вогнем : очищення, випробування (ініціація) / Л. Ф. Артюх // Матеріали до української етнології : (до 140-річчя Василя Кравченка) : зб. наук. праць. – 2003. – Вип. 3(6). – С. 17 – 23.

    5. Ахатова Ф.Г. Восточнославянские песни в Башкортостане: Фольклорныепроцессы в многоэтничномрегионе / Ф.Г. Ахатова. – М.: Наука, 2006. – 286 с.

    6. Ахатова Ф.Г. Украинские песни в Башкортостане: историко-этнографическое исследование / Ф.Г. Ахатова. – Уфа: Гилем, 2000. – 146 с.

    7. Бабенко В.Я. Украинцы Башкирской ССР: поведение малой этнической группы в полиэтничной среде. – Уфа, 1992. – 260 с.

    8. Брянцева Л.И. О взаимосвязяхрусского и украинскогосвадебногофольклорасовременнойБашкирии / Брянцева Т. // Фольклор народов РСФСР. – Уфа, 1975. – С.181–186.

    9. Вовк Х. К. Студії з української етнографії та антропології / Хв. Вовк. – К. : Мистецтво, 1995. – 336 с.

    10. Завези од мене поклон в Україну…Фольклор українцiв Башкортостану. Уфа: Изд-во Филиала МГОПУ им. М.А. Шолохова в г. Уфе, 1999. – С. 14.

    11. Карпухин И.Е. Фольклорно-этнографические взаимовлияния свадеб русских и украинцев Башкортостана (по наблюдениям и записям 1950 – 1990 гг.) // Украина – Башкортостан: связь времен / МГОПУ им. М.А. Шолохова. Уфа, 2001. С. 92– 110.

    12. Курочкін О. Релікти ієрогамії у весільному ігровому фольклорі / Курочкін Олександр // УІ Міжнародний конгрес україністів. Кн. 1. Етнологія .Фольклористика. Культурологія. – Донецьк ; К. : Вид-во Асоціації етнологів, 2005. – С. 56–94 с.

    13. Украинцы / отв. ред. Н. С. Полищук, А.П. Пономарев. – М. : Наука, 2000. – 535 с. – (Серия ”Народы и культура”).

     

    Опубліковано: Пилипак М. А. Весільна обрядовість українців Башкортостану / М. А. Пилипак. // Традиційна культура діаспори. Матеріали міжнародної конференції «Одеські етнографічні читання». Одеса, вид-во КП ОМД, 2012. – С. 324–333.

     

     

    Просмотров: 133 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/2
    Всего комментариев: 0

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Январь 2017  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
          1
    2345678
    9101112131415
    16171819202122
    23242526272829
    3031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии