Теплик-life

Тепличани всiх країн, єднайтесь!

 http://теплик-лайф.рф/  tepliklife.ucoz.ru

Поиск

Друзья сайта

  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Наш опрос

    Какие темы вам наиболее интересны?
    Всего ответов: 305

    Наша кнопка
    Теплик-Life
    <!--Begin of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/--> <a href="http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/" title="Теплик-Life"><img src="http://s51.radikal.ru/i132/1107/67/ef6fe7928f84.gif" align="middle" border="0" width="90" height="35" alt="Теплик: люди, события, факты и аргументы" /></a> <!--End of http://xn----8sbnmhdfd5a2a5a.xn--p1ai/-->

    Главная » 2015 » Июль » 8 » Видіння
    13:08
    Видіння

    Василь Піддубняк

    ВИДІННЯ

    Тут – пантеон. Тут «храм богів» нетлінний!
    Питаєш, де? А онде, на горі,
    Де люд стоїть вже тиждень на колінах,
    А серед люду сірого – й царі.

    Чого стоять, чого вони благають?
    Тепліні – в сонця, проливня в небес?

    Аби ж знаття… 
    Вони й самі не знають! – 
    Іде неусвідомлений процес.

    Один же Бог! 
    Невже їм невідомо?
    Не вільно іншим кланятись богам…

    Хтось першим встав, відчувши перевтому.
    Он він іде. Іде поки що сам…

    Ці ж заночують. 
    А коли воскреснуть
    Земні озера серед комишів,
    Усі збагнуть природну суть небесну 
    І скинуть сіті – з віри і душі!

    ***

    Зайнятий будніми справами,
    Ти забуваєш про те,
    Що крім людства на світі 
    Є ще птаство.

    Птаство
    (хоч би й сірий горобчик)
    Добачають тебе
    І правдоподібно саме тобі
    Офірує світанкову пісню.

    А ти…

    Увечері ж птахи 
    Дослухаються до тебе
    І часом дорікають у тому,
    Що крім рук і ніг,
    Задіяних у буденних замороках,
    У людей душа іще є…


    «Герніка» Пікассо писалася мабуть 
    Не лише для Іспанії,
    Бо сірих, чорних та білих тонів
    Вистачає і в Україні.
    Насильства і хаосу на долю нашу випало стільки,
    Що Герніку можна вважати передмістям Києва чи Полтави…

    Ви не вірите?
    Тоді подивіться в очі матерям, котрі втратили дітей,
    І втрати ті – не останні…
    А отой бик, що справа,
    Щойно привіз сіль із Криму…

    На Чумацькому шляху бик той знає кожну вибоїну,
    А шлях нинішньої України здається йому
    Незнайомим…

    Голова солдата на відрубаних руках
    Лежатиме на них доти,
    Доки солдата не оголосять невідомим…

    Нам ще багато належить переламати мечів,
    Аби добутися до тої пори,
    Поки з них не виростуть мальви
    І знову не постануть під вікнами хат,
    Як обереги, з необережності втрачені…

    Довгенько позирати Україні на гасову лампу,
    Згадуючи при цьому вогкі темряви сільрад,
    Портрети прокуреного вождя
    Над головою машиніста репресивної гільйотини…

    Але безпросвітні стіни повсякдень
    Вибілить сонце наших надій,
    А вітри перемін відкриють браму будучності.
    І лиш тоді побачимо,
    Що Герніка –
    Не передмістя Києва чи Полтави…

    І тоді почуємо,
    Що дзвони знову не без’язикі –
    Хоча б тому, що від їхніх звуків
    Здригаються роси на пелюстках мальв.

     

    ВИПАДКОВІ ГОСТИНИ

    Кімнатка як вузлик. 
    Дрібненьке вікно.
    В духовці холодній – в іржі картоплини.

    - Живу наче сторож. Мені все одно,-
    Ні друга нема, ні дружка, ні дружини…

    Пішла, дорога… В неї інша сім’я.
    І муж молодий, а не старець-притика.

    Самотність… 
    - У лиха на прив’язі я…
    І сльози захмарили зір чоловіку.

    Дитині он, бачте, купив фартушок, -
    Найкращий товар з тих, що був у сільмагу…

    Затягся димком. 
    І постав як пророк,
    А більше постав, як порушник присяги.

    І в’ється димок попід стелю низьку.
    І тісно печалі, бо дуже велика.

    Здригнулась іконка на сірім гвіздку.
    І сльози захмарили зір чоловіку.

    ***

    Наплив лободи.
    Розкошує цикута.
    Старий бересток сам себе
    Доламав…

    «Ніхто не забутий, ніщо не забуто…»
    Старий постамент. І нікого нема!

    Високі слова на старім постаменті.
    Безлюдне село.
    І безлюдна зима.

    Лиш прізвищ рядки на скрижалях цементних
    Олюднюють площу, якої… нема!

    Дев’ятого травня 
    В село при долині
    Ніхто не прийде –
    Ні жебрак, ні боєць…

    Лиш терен цвістиме
    На цвинтарній глині,
    Пророслий напевне 
    З безсмертних сердець…

    Солдат на підніжжі
    Осунувсь до краю.
    Ще рік – і впаде на останній межі…

    Здалося чомусь , що до мене гукає
    Солдат на підніжжі: 
    - Браток, поможи!..

    І я підійшов, і душа відгукнулась,
    І стало тепліше йому і мені…

    А десь угорі, у космічному гулі,
    Згорали повільно події земні.

    Згорять і слова на похилім підніжжі
    Про те, що «Ніхто не забутий…» - згорять…

    Лиш терен цвістиме 
    У цвинтарній тиші,
    І може й сюди пелюстки долетять!

     

    КРАСНИЙ КУТ

    Країни край,
    Де верби б’ють поклони
    Ген-ген, перед іконами ставків.

    Це – Красний Кут,
    Наречений Червоним
    Із легкої руки більшовиків.

    Його з приспішених хайвеїв ледве видно,
    І то коли дивитися згори…

    Он дід іде із ликом Світовида,
    Он дим іде, бо Красний Кут – горить!

    Горять сади, бо вже пора горіти,
    У вікнах скачуть іскорок рої.
    І плинуть в Лету 
    Пережитки літа, 
    А з Лети в літо – спогади мої.

    А я – на перехресті, роздоріжжі:
    - Хіба це край, де світ явивсь мені?..
    Хіба ж ця батьківщина – зарубіжжя
    З татарином чи скіфом на коні?

    Так ні ж – свої!
    Але ж чому мов таті?
    А де ж собори уразливих душ?..

    Дід Світовид мовчить.
    А в крайній хаті
    Останні музиканти грають… туш!

     

     

     

     

     

     

     

     

    Просмотров: 416 | Добавил: paul | Рейтинг: 5.0/1
    Всего комментариев: 4
    0
    4 марфут49   [Материал]
    Пане,Василю, дуже вдячний що прочитали мої опвідки і дали їм високу оцінку.
    Дуже вдячний.Ваша думка дорого стоїть.Дякую ще раз.
    З повагою Петро Войт.

    0
    3 lgeras   [Материал]
    Той огром таланту, який Ви, пане Василю, щоразу видаєте "на гора" не просто заслуговує на увагу і повагу - без захоплення аж ніяк!Велика вдячність ВАм!

    0
    2 paul   [Материал]
    Так, дуже сильно! Навіть описувати свої почуття після читання Ваших віршів зайве! З повагою - Анатолій Сумішевський.

    0
    1 марфут49   [Материал]
    Пане ,Василю, почитавши ваші віші.годину не можу більше ні на чому зосередитись.
    Суть віршів б`є,як молотком по голові.
    Те що я пробував писати після ваших віршів здається дрібним і нікчемним.
    З повагою Петро Войт.

    Форма входа

    Плеер

    Календарь

    «  Июль 2015  »
    ПнВтСрЧтПтСбВс
      12345
    6789101112
    13141516171819
    20212223242526
    2728293031

    Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Все преступления совершаются в темноте. Да здравствует свет гласности!

    Теплик-life: история/религия/общество/судьбы людей/власть/политика/культура/фотографии